ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 127/959/19
провадження № 51-164 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника Кравцова В.М. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Зугдіді (Грузія), який проживає
за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, в порядку ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 у частині кваліфікації та призначення покарання змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
За вироком суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 жовтня 2018 року, за попередньою змовою із особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись на вул. 600-річчя у м. Вінниця через незамкнені на замок передні праві дверцята салону автомобіля "Фольксваген LT 35", державний номер НОМЕР_1, таємно викрав майно ОСОБА_2, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1 200 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки салон транспортного засобу, всередину якого власник помістив інше майно з метою збереження його схоронності, містить усі ознаки сховища, а тому, дії особи, яка вилучає речі з салону автомобіля, однозначно підпадають під ознаки "проникнення до сховища". Крім того, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував усіх доводів його апеляційної скарги, не зазначив підстав, з яких визнав її необґрунтованою в частині безпідставності застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України, й постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги прокурора про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України судом апеляційної інстанції Суд уважає безпідставними з огляду на таке.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2013 року в справі № 5-33 кс 12 "під поняттям "сховище" слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами абозабезпечені іншої охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища".