Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 562/2213/17
провадження № 61-44959св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Шеремет А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним права володіння, користування, розпорядження будинком з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,0668 га, кадастровий № 5622610100:00:001:0277; вселити до зазначеного будинку; усунути перешкоди у користуванні будинком шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок звільнити домоволодіння від особистих речей та тварин; передати ключі від усіх приміщень, дверей, замків; не чинити перешкоди у користуванні будинком цим майном; заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходитися у домоволодінні.
Позовна заява мотивована тим, що з 13 березня 2017 року він є власником зазначеного будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без його дозволу користуються цим будинком, утримують у домоволодінні домашніх тварин та розміщують особисті речі, зачиняють зовнішні та внутрішні двері будинку, чим обмежують його право власності на майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року у складі судді Мичка І. М. позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право користування, розпорядження та володіння житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 117,8 кв. м, та земельною ділянкою, кадастровий номер 5622610100:00:001:0277, площею 0,0668 га, що розташовані на АДРЕСА_1 ; вселено ОСОБА_1 до житлового будинку; усунуто перешкоди з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою; зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 власними силами та за власний рахунок у строк до 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили звільнити від особистих речей та домашніх тварин житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку, кадастровий номер 5622610100:00:001:0277, площею 0,0668 га, що розташовані на АДРЕСА_1 ; у строк до 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили передати ОСОБА_1 ключі від усіх приміщень, дверей та замків, що перешкоджають користуванню та вільному доступу до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, і земельної ділянки, кадастровий номер 5622610100:00:001:0277, що розташовані на АДРЕСА_1, і не чинити ОСОБА_1 будь-яким чином перешкоди у користуванні цим домоволодінням; заборонено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після вселення ОСОБА_1 знаходитись у житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами та на земельній ділянці, що розташовані на АДРЕСА_1 ; стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь на держави судовий збір по 1 280,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не є членами сім`ї позивача, між сторонами не укладався договір найму, тому їх проживання у домоволодінні порушує права ОСОБА_1 як власника, який позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.
Судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 14 грудня 2017 року заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року у частині визнання за ОСОБА_1 права користування, розпорядження та володіння житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою, - скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові; стягнено із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 256,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року рішення Апеляційного суду Рівненської області від 14 грудня 2017 року скасовано, передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2018 року заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що домоволодіння набуто ОСОБА_2 у власність у 1997 році, передавалося у 2014 року останнім у іпотеку публічному акціонерному товариству "Полтава-Банк" (далі - ПАТ "Полтава-Банк") в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Крім того, спірне домоволодіння є також предметом іпотеки за іпотечним договором, який ОСОБА_1 уклав 13 березня 2017 року з ПАТ "Полтава-Банк"; пред`явлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо позбавлення відповідачів право користування житловим будинком і земельною ділянкою фактично зводяться до їх виселення, що без урахування вимог статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку", статті 109 ЖК Української РСР є неможливим за відсутності фактів придбання ОСОБА_2 житлового будинку за кредитні кошти та наявності в комунальному житловому фонді м. Здолбунова Здолбунівського району Рівненської області іншого постійного житла для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2018 року скасувати, заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу із Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що він як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, не укладав з відповідачами будь-яких договорів; вважає неправомірним посилання у рішенні суду апеляційної інстанції на іпотечний договір, укладений між ПАТ "Полтава-банк" та ОСОБА_2, який після набуття банком права власності на предмет іпотеки є припиненим; питання виселення відповідачів не є предметом спору; відповідач ОСОБА_2 на час звернення до суду з цим позовом не є власником будинку та разом із ОСОБА_3 як членом сім`ї втратив право користування домоволодінням. Суд апеляційної інстанції не застосував норми статей 321, 386, 391, 593, 598 ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 17 жовтня 1997 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Надалі ОСОБА_2 передав зазначений будинок та земельну ділянку в іпотеку ПАТ "Полтава-Банк" відповідно до умов іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Чайковською А. О. 15 липня 2014 року за реєстровим № 463.
ПАТ "Полтава-Банк" на підставі зазначеного іпотечного договору зареєструвало право власності на будинок та земельну ділянку.
13 березня 2017 року ПАТ "Полтава-Банк" та ОСОБА_1 уклали договори купівлі-продажу, за умовами яких ПАТ "Полтава-Банк" відчужило ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,668 га.
Цього ж дня ОСОБА_1 зареєстрував право власності на зазначений будинок та земельну ділянку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).