Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 756/533/16-ц
провадження № 61-42349св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2015 року він отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1, оформив право власності та здійснив реєстрацію місця проживання у квартирі. Проте він не зміг вселитися до квартири з огляду на те, що вона безпідставно та самовільно зайнята ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_2 добровільно не звільняє квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 .
У квітні 2016 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання ордера від 25 вересня 2015 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на підставі розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 вересня 2015 року № 490, недійсним.
У подальшому ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог у якій, крім іншого, просив визнати протиправним та скасувати розпорядження органу приватизації Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 листопада 2015 року № 1667 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначав, що проживає та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 1993 року на підставі рапорту керівника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. За таких обставин, на момент видачі ордера 25 вересня 2015 року кімната, в якій він постійно проживав, не була вільною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 самовільно без належної правової підстави зайняв спірне житлове приміщення, самовільно не виселяється, тому на підставі статті 116 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) підлягає виселенню.
Оскаржувані ОСОБА_2 розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації "Про надання житлової площі працівникам підприємств, організацій та установ м. Києва" від 22 вересня 2015 року № 490, яким надано зазначену квартиру ОСОБА_1, розпорядження органу приватизації державного житлового фонду від 09 листопада 2015 року № 1667 про передачу у приватну власність спірної квартири, ордер на вселення до квартири АДРЕСА_1 є правомірними та видані в межах наданих законом повноважень, тому підстави для їх скасування відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Визнано незаконним розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 вересня 2015 року № 490 в частині надання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним ордер від 25 вересня 2015 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданий на підставі розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 вересня 2015 року № 490.
Визнано незаконним розпорядження органу приватизації Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 листопада 2015 року № 1667 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання зустрічної позовної заяви в сумі 1 653,61 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 3 307,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, помилково вважав, що підставою самоправного зайняття спірної квартири є відсутність у ОСОБА_2 ордера на вселення, при цьому не врахувавши та не перевіривши наявність інших документів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги, неправильно оцінив законність перебування ОСОБА_2 у спірній квартирі, неправильно застосував статті 128, 129, 130 ЖК Української РСР, дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 правомірно проживає у спірному житловому приміщенні.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до рішення міськвиконкому від 15 грудня 1975 року кімната готельного типу АДРЕСА_1 рахувалася службовим житлом Мінського райвідділу внутрішніх справ м. Києва та на підставі рішення виконкому Мінської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 23 лютого 1976 року № 52 "Про надання службової житлової площі" використовувалась під гуртожиток для особового складу Мінського РВ ВС.
За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За цією адресою ОСОБА_2 відповідно до відмітки в паспорті, оглянутого в судовому засіданні Апеляційного суду міста Києва, зареєстрований 12 січня 1996 року.
Згідно з листом Оболонського управління ГУ МВС України в м. Києві від 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 з 18 червня 1996 року до цього часу перебуває на службі в органах внутрішніх справ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві та з 24 серпня 1998 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Засіданням житлово-побутової комісії Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (протокол від 14 серпня 2015 року № 9) проведено розподіл житлової площі та встановлено порядок використання працівниками кімнат у гуртожитку на АДРЕСА_2 м. Києві, також вирішено надати кімнату АДРЕСА_3 загальною площею 22,5 кв. м у житловому будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1, який працює в органах внутрішніх справ з 18 червня 1996 року.
Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 вересня 2015 року № 490 "Про надання житлової площі працівникам підприємств, організацій та установ м. Києва" затверджено спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві про надання житлових приміщень у будинку АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що відпала потреба у використані їх під гуртожиток, в тому числі - ОСОБА_1
29 вересня 2015 року ОСОБА_1 зареєструвався за новим місцем проживання.
09 листопада 2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 листопада 2015 року № 1667 про передання у власність вказаної квартири ОСОБА_1 .