Постанова
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 507/192/19-ц
провадження № 61-22782св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Агро-Ритм",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Агро-Ритм" на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року у складі судді Вужиловського О. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства "Науково-Виробниче Підприємство "Агро-Ритм" (далі - ПП "НВП "Агро-Ритм") про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки та правовстановлюючі документи на них, стягнення майнових збитків та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником двох земельних ділянок на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області.У 2014 та 2015 роках, у зв`язку з тим, що він проживає на значній відстані від місця розташування земельних ділянок і неможливості їх самостійного обробітку, він вирішив передати їх в оренду відповідачу. Представник відповідача надав йому для підписання договори, які він підписав. Згідно з цими договорами орендна плата складала 20 000,00 грн та 25 000,00 грн на рік. Копії договорів йому не передали, а документи на земельні ділянки залишились у відповідача, який до цього часу не повернув їх. Він написав розписки про отримання вказаних сум. У наступні роки йому орендну плату не виплачували, він звернувся до відповідача і дізнався, що відповідач вважає, що сплатив орендну плату в зазначених сумах за 49 років оренди. При укладанні вказаних договорів ніяких умов договорів він з відповідачем не обговорював. Позивач вважав що вказана орендна плата є щорічною. Отримавши копію договору та порахувавши оренду плату, відповідач зрозумів, що розмір орендної плати складає близько 408,00 грн та 510,00 грн відповідно, що суперечить законодавству. Укладаючи договір оренди на 49 років він допустив помилку. Вказані договори оренди земельних ділянок є кабальними, такими, що суперечать законодавству, відповідач фактично намагався придбати вказані земельні ділянки, змусивши скласти заповіт на його ім`я, хоча існує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати договори оренди земельних ділянок, укладених між ним та відповідачем недійсними, зобов`язати відповідача повернути належні йому земельні ділянки, стягнути на його користь матеріальні збитки у сумі 26 404,44 грн, яка полягає в неотриманих доходах від оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача на його користь 50 000,00 грн у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, яка виразилась у моральних переживаннях, погіршенню стану здоров`я через неправомірні дії відповідача щодо його земельних ділянок.
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2014 року № 16, укладений між ПП "НВП "Агро-Ритм" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2015 року, укладений 11 жовтня 2015 року між ПП "НВП "Агро-Ритм" та ОСОБА_1 Зобов`язано ПП "НВП "Агро-Ритм" повернути ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки площею 3,51 га та площею 3,562 га, що розташовані на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що форма розрахунку та розмір орендної плати у договорах є такою, що істотно порушує права орендодавця. За цих умов договорів, заздалегідь передбачено, що орендна плата є значно нижче орендної плати встановленої законодавством - 3 % від нормативної вартості землі, тобто розмір орендної плати фактично не визначено, що є суттєвим порушенням істотних умов статті 15 Закону України "Про оренду землі". Вказані обставини свідчать про відсутність у договорах істотної умови щодо орендної плати, яка суттєво порушує права позивача, як власника земельних ділянок, на отримання належної плати за користування його майном.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розписки підтверджують факт отримання позивачем грошових коштів у сумі 20 000,00 грн та 25 000,00 грн, проте вказані розписки не можуть свідчити про досягнення сторонами всіх істотних умов договору та відповідності договору чинному законодавству. В оспорюваних договорах оренди земельних ділянок чітко не визначено розмір орендної плати, порядок та строки її сплати. Крім того, визначений розмір орендної плати є значно нижчим від встановленого законодавством, тобто оспорюванні договори оренди землі суперечать законодавству, а саме Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" від 02 лютого 2002 року № 92/2002, що відповідно до статті 203 ЦК України, є підставою для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2019 року ПП "НВП "Агро-Ритм" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2019року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що розмір орендної плати визначений договорами та сплачений позивачу, що підтверджується відповідними розписками. Суд помилково розглянув справу як малозначну. Порушення судом норм процесуального права призвело до неможливості заявити про застосування строку позовної даності. Верховний Суд визначив, що Указ Президента № 92/2002 носить рекомендаційний характер та не зумовлює обов`язковість його застосування. Позивач при зверненні до суду із позовом не в повному обсязі сплатив судовий збір.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що нечіткість, двозначність в орендній платі та періодичності її оплати фактично складає умисний обман однією стороною договору другої. Крім того, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви є правильним. Ціна позовних вимог не перевищує 900 000,00 грн, а отже, суд першої інстанції мав право розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
На підставі витягів із Державного земельного кадастру від 19 серпня 2016 року, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, площею 3,51 га, кадастровий номер 5123380600:01:005:0242, та площею 3,562 га, кадастровий номер 5123380600:01:004:0113, на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області.
Із копії реєстраційної справи, а саме з договору оренди землі від 01 вересня 2014 року № 16, укладеного між ОСОБА_1 та ПП НВП "Агро-Ритм" убачається, що ОСОБА_1 передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 3,51 га, кадастровий номер 5123380600:01:005:0242, на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області ПП "НВП "Агро-Ритм" строком на 49 років. Земельна ділянка передана ПП "НВП "Агро-Ритм" згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01 вересня 2014 року.
Сторони погодили виплату орендної плати "одноразово, 25 000,00 грн", зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 67 426 грн.
Право оренди ПП "НВП "Агро-Ритм" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 22525762 від 02 липня 2015 року, про що свідчить інформаційна довідка із вказаного реєстру за № 162183882 від 04 квітня 2019 року.
Відповідно до розписки, написаної власноручно ОСОБА_1 від 05 вересня 2014 року, він отримав від відповідача 25 000,00 грн, у якості орендної плати за оренду земельної ділянки, згідно з договором від 01 вересня 2014 року № 16.
Відповідно до копії реєстраційної справи, а саме з договору оренди землі від 16 липня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "НВП "Агро-Ритм" убачається, що ОСОБА_1 передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 3,562 га, кадастровий номер 5123380600:01:004:0113, на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області ПП "НВП "Агро-Ритм" строком на 49 років. Земельна ділянка передана ПП "НВП "Агро-Ритм" згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 11 жовтня 2015 року. Сторони погодили виплату орендної плати "одноразово, 20 000,00 грн, не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки", зазначивши нормативно грошову оцінку земельної ділянки 81 012,03 грн.