Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 623/2433/17
провадження № 61-1456св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Шевченко Сергій Анатолійович,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б. від 17 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок та земельні паї у с. Червона Поляна Барвінківського району Харківської області. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, вона дізналася про те, що 15 березня 2014 року він склав на ім`я ОСОБА_2 заповіт, яким усе своє майно заповів останній.
Зазначала, що її батько ОСОБА_4 на час вчинення заповіту не був здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки у січні 2014 року переніс ішемічний інфаркт головного мозку, у звʼязку з чим у нього була вражена більша частина головного мозку, він був паралізований, не міг розмовляти, писати був у пригніченому та безпорадному стані, ніколи не висловлював намірів скласти заповіт на відповідача.
Посилаючись на вказані обставини, просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідчений 15 березня 2014 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С. Ю., зареєстрований у реєстрі за № 2193.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів того, що на час посвідчення заповіту ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02 жовтня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив на підставі належних доказів недієздатність
ОСОБА_4 на час вчинення заповіту. Висновки експертиз, які провів комунальний заклад охорони здоров`я "Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3", є помилковими, оскільки цей медичний заклад немає лікарів-експертів в галузі неврології, невропатології та нейрохірургії. У задоволенні клопотання позивача про призначення посмертної комплексної судово-психіатричної експертизи в Київському міському центру судово-психіатричної експертизи суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив та не врахував покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 623/2433/17 з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя, 15 березня 2014 року, ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С. Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 2193, згідно якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження, що усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що за законом матиме право, заповів дочці ОСОБА_2 .
Заповіт посвідчено у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_4 за його дорученням та у присутності нотаріуса текст заповіту повністю прочитаний уголос заповідачу, з текстом він згоден, за його дорученням за нього розписалася ОСОБА_7
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.