Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 569/279/17
провадження № 61-847св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є., Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Рівненського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Бондаренко Н. В., Боймистука С. В. від 14 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 458 798,43 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1701/0708/88-087, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 10 000,00 дол. США із процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом, терміном до 01 липня 2018 року. Указує, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, проте позичальник допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення суми кредиту, процентів, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість, яка станом на 08 червня 2016 року становить 458 798,43 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 272 848,89 грн, відсотки - 185 949,54 грн. Посилається на те, що 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" та ФК "Вектор Плюс" уклали договір факторингу, за умовами якого останньому відступлено право вимоги заборгованості за кредитним договором. 28 листопада 2012 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" переуступило за договором факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Кредитні ініціативи" до якого перейшли всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів. Унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 16 липня 2008 року № 1701/0708/88-087, укладеного між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2017 року позов ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором № 1701/0708/88-087 від 16 липня 2008 року, що утворилася станом на 08 червня 2016 року в розмірі 458 798,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 272 848,89 грн, заборгованості за процентами в розмірі 185 949,54 грн. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, порушення порядку та строків сплати кредиту утворилась заборгованість, що є підставою для її стягнення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пред`явивши вимогу у травні 2013 року про повернення боргу за кредитним договором в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому слід вважати, що у спірних відносинах строк виконання основного зобов`язання настав 19 травня 2013 року, однак з позовом до суду про стягнення боргу позивач звернувся лише у січні 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Вимоги про стягнення процентів та пені після закінчення кредитного договору є безпідставними та необґрунтованими.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно визначився з відліком початку позовної давності. Вважає, що строк позовної давності необхідно відраховувати з моменту коли позивач дізнався про неможливість виконання рішення суду, а саме з моменту набрання чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року, (чого апеляційним судом зроблено не було), а не з моменту зміни строку виконання основного зобов`язання.
Узагальнені доводи пояснень по справі
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду пояснення по справі, просить касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що термін позовної давності почався з моменту закінчення 30-денного терміну виконання вимоги позивача від 19 квітня 2013 року (відповідно до частини другої статті 261 ЦК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 569/279/17 з Рівненського міського суду Рівненської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 16 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1701/0708/88-087, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 10 000 дол. США на строк до 15 липня 2018 року, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за його користування та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
Сторони узгодили, що забезпеченням зобов`язання за вказаним кредитним договором виступає іпотека: двокімнатна квартира в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Умови кредитного договору щодо надання позичальникові кредитних коштів банком виконані.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу № 15, відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" відступило ФК "Вектор Плюс" право вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками. У свою чергу 28 листопада 2012 року між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, на підставі якого ТОВ ФК "Вектор Плюс" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі до відповідача за договором № 1701/0708/88-087 від 16 липня 2008 року.
Оскільки відповідач порушуючи умови договору, свої зобов`язання в частині порушення заборгованості за кредитом та сплати відсотків належним чином не виконував, 19 квітня 2013 року позивачем надіслано ОСОБА_1 лист з вимогою повністю повернути заборгованість за кредитним договором протягом тридцяти днів з моменту отримання вказаного повідомлення та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зазначених вимог.
Оскільки вказані вимоги відповідачем не виконані, ТОВ "Кредитні ініціативи" 16 травня 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2013 року по справі № 569/9295/13ц позов про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення всієї заборгованості задоволено. Звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 128 018,38 грн на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 належну на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_1 .
Рішення суду на час звернення до суду із указаним позовом не виконане.
У зв`язку із непогашенням заборгованості за кредитним договором в січні 2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду з указаним позовом про стягнення з боржника неповернутої суми тіла кредиту та передбачених кредитним договором процентів за користування коштами.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Кредитні ініціативи" здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.