Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 752/23921/17
провадження № 61-40191св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю
"ОТП Факторинг Україна",
відповідач (боржник) - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Музичко С. Г., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
(далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна", товариство), у листопаді 2009 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2011 року задоволено позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 275 231, 03 швейцарський франк, що за офіційним курсом НБУ на 13 травня 2011 року 8, 973 276 грн за 1 швейцарський франк, становить 2 469 723, 99 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у сумі 1 700, 00 грн та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн, разом судових витрат -1 820, 00 грн.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у листопаді 2017 року звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого 22 березня 2011 року на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором у сумі 2 469 723, 99 грн.
Вимоги заяви обґрунтовувалися тим, що постановою державного виконавця від 06 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33682536. Постановою державного виконавця від 06 серпня 2012 року накладено арешт на все майно боржника.
12 лютого 2014 року проведено опис майна боржника, в ході якого виявлено, описано та арештовано двоповерховий цегляний будинок та іпотечну земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, після чого постановою від 14 березня 2014 року призначено експерта.
Голосіївським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві (далі - Голосіївський РВДВС) видано довідку від 14 листопада 2017 року, в якій зазначено про втрату виконавчого листа від 22 березня 2012 року № 2-435/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства 2 469 723, 99 грн.
Посилаючись на наведене, стягувач просив суд видати дублікат виконавчого листа від 22 березня 2011 року № 2-435/11 про стягнення з ОСОБА_1 2 469 723, 99 грн заборгованості, замість втраченого оригіналу, на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 2-435/11.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відзив на заяву не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяви
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа на виконання рішення суду, ухваленого Голосіївським районним судом міста Києва 13 травня 2011 року у справі
№ 2-435/11 за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 275 231, 03 швейцарський франк, що за офіційним курсом НБУ на 13 травня 2011 року 8, 973 276 грн за 1 швейцарський франк, становить 2 469 723, 99 грн.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалася тим, що беручи до уваги встановлені обставини вжиття ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заходів щодо виконання у примусовому порядку виконавчого листа № 2-435/11, виданого 22 березня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва, з приводу стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 2 469 723, 99 грн, звернення до суду із заявою про видачу дубліката зазначеного виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також наявність підстав для висновку про втрату оригіналу цього виконавчого листа, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених вимог.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у липні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Заявник зазначає, що:
- стягувач у заяві не навів обґрунтованих мотивів на підтвердження того, що йому необхідний дублікат виконавчого листа після пред`явлення його до виконання, оскільки виконавче провадження триває, а також не наведено мету отримання дубліката виконавчого листа;
- наданою довідкою державного виконавця не може бути підтверджено втрату виконавчого документа;
- суди необґрунтовано не викликали та не допитали у судовому засіданні представника Голосіївського РВДВС;
- судами помилково застосовано правила статті 370 ЦПК України
(в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), коли на момент розгляду заяви судом першої інстанції підлягали застосування правила підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, далі - ЦПК України);
- заява про видачу дубліката виконавчого листа подана після спливу строку пред`явлення його до виконання, що є підставою для відмови у його видачі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.