ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №825/896/18
адміністративне провадження №К/9901/56698/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час несення служби на нижче оплачуваній посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018, ухвалене у складі головуючого судді Соломко І.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018, постановлену у складі колегії суддів: Троян Н.М. (головуючий), Бужак Н.П., Костюк Л.О.
І. Суть спору
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівської області від 12.01.2018 № 6 о/с в частині призначення позивача заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу ГУНП начальником слідчого відділення, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3000 грн, звільнивши з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП;
1.2. - поновити позивача на посаді начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області з 12.01.2018, з розміром посадового окладу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
1.3. - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час несення служби на нижче оплачуваній посаді, за період з 12.01.2018 по день винесення судового рішення.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 07.11.2015 він проходить службу в Національній поліції України. З 18.08.2017 наказом ГУНП в Чернігівській області № 211 о/с його призначено на посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с відповідно до статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" позивача звільнено з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області та призначено заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП - начальником слідчого відділення. Позивач уважає, що посада, яку він обіймав, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом, не є рівнозначними, оскільки посадовий оклад, функціональні обовязки і підпорядкування, є різними. Крім того, відповідно до статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника, що не було враховано відповідачем.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України.
4. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 18.08.2017 № 211 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3100 грн (а.с. 27).
5. Наказом начальника ГУНП у Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с відповідно до до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 призначено заступником начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП - начальником слідчого відділення, установивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, посадовий оклад у розмірі 3000 грн, звільнивши з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП (а.с.28).
6. Позивача переміщено на посаду заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону від 02.07.2015 № 580-VІІІ для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Підставою для прийняття спірного наказу слугував висновок, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області від 11.01.2018 про необхідність переміщення поліцейського для більш ефективної служби (а.с.33).
7. Обґрунтовуючи необхідність переміщення позивача, відповідачем у висновку від 11.01.2018 зазначено, що протягом тривалого часу посада начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП - начальника слідчого відділення залишається вакантною, що негативно впливає на стан розслідування кримінальних проваджень цього відділення поліції. На виконання вимог статті 65 Закону України "Про національну поліцію", враховуючи значний досвід керівної діяльності (в тому числі у слідчих підроздлах) полковника поліції ОСОБА_1, начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Чернігівській області, беручи до уваги значущість цього питання, для укріплення керівної ланки вказаного вище відділення поліції, забезпечення контролю за виконанням поставлених завдань та формування професійного ядра органу досудового розслідування Вараинського відділення поліції, з метою уникнення прорахунків в організації службової діяльності, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби ГУНП в Чернігівській області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП- начальника слідчого відділення (а.с. 33).
8. Позивач уважаючи, що посада, яку він обіймав позивач, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом не є рівнозначними, в зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.03.2018 у задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи наказ ГУНП Чернігівській області від 12.01.2018 № 6 о/с діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для визнання протиправним та скасування такого відсутні.
11. Крім того, позовні вимоги про поновлення позивача на посаді начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП з 12.01.2018 та стягнення різниці в грошовому забезпеченні за час несення служби на нижче оплачуваній посаді, за період з 12.01.2018 по день винесення судового рішення, задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними від першої вимоги, в задоволенні якої відмовлено.
12. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.05.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
14. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно витлумачено поняття "рівнозначна посада"; посада, яку він обіймав, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом, не є рівнозначними, оскільки посадовий оклад, функціональні обовязки і підпорядкування, є різними; грошове забезпечення позивача на новій посаді є значно нижчим, ніж на попередній, що суттєвао порушує його права на працю.
15. У відзиві на касаційну ГУНП в Чернігівській області вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 02.07.2015 № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).
18. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
19. За змістом частини першої статті 59 Закону України № 580-VІІІ, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
20. Процедура переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції передбачена статтею 65 Закону № 580-VІІІ.
21. Згідно з частиною першою ціє статті Закону № 580-VІІІ переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
22. Відповідно до пункту 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VІІІ поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особливих якостей.
23. Частинами восьмою-дев`ятою статті 65 Закону № 580-VІІІ визначено, що переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
24. За приписами пункту 8 частини десятої статті 62 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей.