ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №316/2896/14-а (2-а/316/88/16)
адміністративне провадження №К/9901/17452/18, №К/9901/17456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради Запорізької області, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарського міського голови, третя особа: управління Державної казначейської служби України в м.Енергодар Запорізької області, за участю прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.12.2016, прийняту у складі головуючого судді Вільямовської Н.О., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 прийняту у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є. (головуючий), Іванова С.М., Панченко О.М., а також за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі № 316/2896/14-а (2-а/316/88/16)
І. Суть спору
1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Енергодарської міської ради Запорізької області, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарського міського голови, третя особа: управління Державної казначейської служби України в м.Енергодар Запорізької області, за участю прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь:
1.1. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у період з 11.12.2010 по 21.11.2014 у сумі 477 243,39 грн;
1.2. - відшкодування спричиненої у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні моральної шкоди у сумі 10000,00 грн;
1.3. - заробітну плату за 93 календарних дні відпустки у сумі 30757,89 грн;
1.4. - виплату допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати - 6945,33грн;
1.5. - компенсацію за невикористану відпустку за період з 17.06.2010 по 10.12.2010 у розмірі середньомісячної заробітної плати - 6945,33 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 указав, що згідно з записом у трудовій книжці його було звільнено 10.12.2010 незаконно. Рішенням суду його було поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте міська рада своєчасно не виплатила йому зазначені у вказаному рішенні суду суми. Розрахунок відбувся тільки 21.11.2014. Унаслідок цього виникла заборгованість за затримку розрахунку при звільненні з 11.12.2010 (наступний день після звільнення) по 21.11.2014. Компенсація за відпустку з 16.06.2010 по 10.12.2010 не сплачена. Такі обставини є підставою для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Енергодарської міської ради від 04.03.2008 № 4 позивач затверджений заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. У відповідності з вказаним рішенням розпорядженням міського голови від 11.03.2008№ 60-ос позивач з 11.03.2008 прийнятий на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (том 1 а.с. 46 ).
4. Рішенням Енергодарської міської ради від 16.06.2010 № 25 "Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 " позивача звільнено із займаної посади.
5. Енергодарський міський суд Запорізької області постановою від 10.04.2012 у справі № 2-а-3664/2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013, визнав неправомірним та скасував Рішення Енергодарської міської ради від 16.06.2010 № 25 "Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 " Поновив ОСОБА_1 на роботі з 16.06.2010 по 10.12.10. Стягнув з Енергодарської міської ради, виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2010 по 10.12.2010 у сумі 41341,25 грн та моральну шкоду в сумі 2000 грн.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.03.2016 вказані судові рішення залишив без змін.
7. На підставі судового рішення в трудовій книжці позивача здійснений запис про його звільнення 10.12.2010.
8. 11.11.2013 позивач зареєстрував за вхідним № 1023/10-08-Д/П на ім`я відповідачів заяву про виплату передбачених йому сум у зв`язку зі звільненням 10.12.2010.
9. 19.11.2014 виконавчий комітет Енергодарської міської ради перерахував позивачу 41341,25 грн, а 21.11.2014 - 2000 грн (том 1 а.с. 108-109).
10. Оскільки відповідач провів повний розрахунок із затримкою та уважаючи, що такі обставини є підставою для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Справа розглядалась судами неодноразово.
12. Енергодарський міський суд Запорізької області постановою від 21.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015, в задоволенні позову відмовив. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, на користь позивача стягнуто грошові кошти за час затримки розрахунку при звільненні, за невикористану відпуску, тому фактично він повторно заявляє аналогічні вимоги. Невиконання рішення суду сталося не з вини відповідачів, тому немає підстав до стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.
13. Після перегляду справи Вищим адміністративним судом України, колегія суддів, згідно ухвали від 17.08.2016, дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані доводи позивача щодо необхідності стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення, ухваленого 30.07.2014 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом і виконаного 21.11.2014, та не досліджено вказане питання, у зв`язку з чим, справу направлено на новий розгляд.
14. Енергодарський міський суд Запорізької області постановою від 26.12.2016 позов задовольнив частково. Стягнув солідарно з Енергодарської міської ради Запорізької області та виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у період з 30.07.2013 по 20.11.2014 у сумі 158 419,67 грн та компенсацію за невикористану відпустку за період з 17.06.2010 до 10.12.2010 у розмірі середньомісячної заробітної плати - 4 960,95 грн.
15. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позовна вимога про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду може бути задоволена лише за період затримки виконання рішення з дати ухвалення рішення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (з 30.07.2013) по дату фактичної виплати (21.11.2014). Крім того, ураховуючи рішення суду у справі №2-а-3664/2011, яким позивача поновлено на посаді з 16.06.2010 по 10.12.2010, позивач набув право на отримання щорічної відпустки та з урахуванням подальшого звільнення може претендувати на грошову компенсацію за невикористану відпустку.
16. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.06.2017 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково.
17. Стягнув солідарно з Енергодарської міської ради Запорізької області та виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 30.07.2013 по 20.11.2014 у розмірі 109471 грн 63 коп. без урахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.
18. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Енергодарської міської ради Запорізької області, виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарського міського голови на користь ОСОБА_1 заробітної плати за 93 календарні дні відпустки у сумі 30757 грн 89 коп. і компенсації за невикористану відпустку за період з 17.06.2010 по 10.12.2010 у розмірі середньомісячної заробітної плати - 6945 грн 33 коп. закрив на підставі того, що ці обставини були предметом розгляду судовим рішенням Енергодарського міського суду запорізької області від 10 квітня 2012, яке є чинним.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
20. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, вказує, що судами не взято до уваги порушення його прав у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 10.12.2010 по 21.11.2014.
21. Крім того, позивач зазначає, що питання надання відпустки чи компенсації за невикористану відпустку за період з 16.06.2010 по 10.12.2010 не було предметом судового розгляду у справі №2-а-3664/2011. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно, в частині питання щодо компенсації за невикористану відпустку, закрив провадження у справі, не розглянувши такі позовні вимоги взагалі.
22. Суд апеляційної інстанції помилково здійснив розрахунок за час затримки, виходячи з кількості робочих днів і з дня прийняття судом апеляційної інстанції рішення у справі № 2-а-366/2011 (тобто з 30.07.2013), у той час коли він повинен був здійснити розрахунок виходячи з кількості календарних днів, починаючи з дня наступного після його звільнення (з 11.12.2010).
23. У касаційній скарзі Виконавчий комітет Енергодарської міської ради вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вірної оцінки обставин у справі, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
24. Зазначає, що невиконання рішення суду сталося не звини відповідачів.
V. Нормативне врегулювання
25. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
27. Відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
28.Статтею 124 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
29. Відповідно до частин другої-третьої статті 14 КАС України (в редакції, що діяла на момент розгляду справи) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
30. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
31. Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
32. Пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
33. Аналогічні норми містить КАС України у редакції від 15.12.2017.
34. Так, частинами другою-третьою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
35. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
36. Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
37. Приписами статті 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
38. За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
39. Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
40. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
41. Нормами абзацу 3 пункту 2 Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.