ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №804/5950/17
адміністративне провадження №К/9901/68261/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег плюс"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у справі №804/5950/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег плюс"
до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберег плюс" (далі - ТОВ "Оберег плюс") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУДКС України у Дніпропетровській області), в якому просило:
- визнати протиправними дії ГУДКС України у Дніпропетровській області, викладені в листах від 22 серпня 2017 року №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішення №904/9318/16 від 3 січня 2017 року та №904/893/17 від 25 липня 2017 року;
- зобов`язати ГУДКС України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо виконання наказів про примусове виконання рішення.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року позов задоволено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Оберег плюс" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 35055650 значиться Марганецька міська рада Дніпропетровської області, яка є органом місцевого самоврядування.
6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року у справі №904/9318/16 стягнуто з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ТОВ "Оберег плюс" заборгованість за договором №18-3 від 29 березня 2013 року про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 137587,63 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2063,81 грн.
7. На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 3 січня 2017 року, дійсний для пред`явлення до 4 січня 2020 року.
8. Рішенням Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 19 липня 2017 року у справі №904/893/17 стягнуто з Марганецької міської Ради Дніпропетровської області на користь ТОВ "Оберег плюс" основний борг у сумі 509303,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 395422,72 грн, 3% річних в розмірі 27418,69 грн, 29363,48 грн витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.
9. На виконання цього рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 25 липня 2017 року, дійсний для пред`явлення до 20 липня 2020 року.
10. 27 липня 2017 року ТОВ "Оберег плюс" зазначені накази подало до Управління ДКС України у місті Марганець Дніпропетровської області до виконання.
11. Листом №03-39/670 від 31 липня 2017 року "Щодо повернення виконавчих документів" Управління ДКС України у місті Марганець Дніпропетровської області повідомило, що Марганецька міська рада у Дніпропетровській області, яка виступає в особі боржника, в управлінні не обслуговується, рахунки в управлінні відсутні. В Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Марганецька міська рада у Дніпропетровській області відсутня. З урахуванням зазначеного в Управлінні ДКС України в місті Марганці Дніпропетровської області відсутні правові підстави для виконання наданих документів.
12. Відповідно до листа Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №6721/10/0406-0800 від 9 серпня 2017 року станом на цю ж дату Марганецька міська рада у Дніпропетровській області не перебуває на обліку в Марганецькому відділенні як платник податків. Відповідно відсутня інформація про наявність відкритих рахунків по даному органу місцевого самоврядування.
13. 3 серпня 2017 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області) із заявою щодо порядку виконання рішення суду.
14. В листі за №ТОВ-474-02 від 18 серпня 2017 року ГТУЮ у Дніпропетровській області зазначило, що виконавчий документ про стягнення коштів відносно боржника Марганецької міської ради у Дніпропетровській області, позивач має право пред`являти до виконання до ГУДКС України в Дніпропетровській області, яке знаходиться за адресою: місто Дніпро, вул. Челюскіна, 1.
15. Після цього стягувач із вказаними наказами Господарського суду Дніпропетровської області та рішеннями судів звернувся до відповідача, який листами №12-08/4279-8748, №12-08/4280-8749 від 22 серпня 2017 року повідомив, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів не зареєстрована, у зв`язку з чим, Головне управління повертає вказані накази без виконання.
16. 4 вересня 2017 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з заявою щодо примусового виконання наказу №904/9318/ від 3 січня 2018 року.
17. 7 вересня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в якому він зазначив, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
18. Позивач, вважаючи незаконною зазначену бездіяльність відповідача щодо повернення наказів без виконання, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню.
20. Відповідачем не доведено про вжиття ним встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника - Марганецької міської ради у Дніпропетровській області вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати ТОВ "Оберег плюс" заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішень судів та перерахування на користь зазначеного товариства коштів у сумі, визначеної наказами Господарського суду Дніпропетровської області.
21. Враховуючи невиконання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області, суд дійшов висновку, що така бездіяльність ГУДКС України у Дніпропетровській області є протиправною, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
22. Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, виходив з того, що у базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів боржник - Марганецька міська рада Дніпропетровської області в ГУДКС України у Дніпропетровській області не зареєстрований, тобто відсутні його відкриті рахунки, що виключає можливість безспірного списання коштів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845, (далі - Порядок №845; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на виконання наказів господарського суду.
23. Також суд апеляційної інстанції зробив висновок, що виконання судових рішень відносно органу місцевого самоврядування не регулюється положеннями Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
24. Отже, враховуючи те, що в ГУДКС України у Дніпропетровській області відсутні відкриті рахунки боржника - Марганецької міської ради Дніпропетровської області, а також, що боржник не зареєстрований в базі Даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і є органом місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ці обставини є перешкодою для списання коштів, передбачених за бюджетною програмою, тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. ТОВ "Оберег плюс" у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
26. Посилаючись на Порядок №845, позивач зазначає, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства, яке повинно вживати встановлені законодавством заходи, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, а боржник, у свою чергу, зобов`язаний повідомити Казначейство про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.
27. Також звертає увагу на роз`яснення органу Міністерства юстиції України (пункт 14 цієї постанови), відповідно до яких, виконавчий документ про стягнення коштів відносно боржника Марганецької міської ради у Дніпропетровській області, позивач має право пред`являти до виконання до ГУДКС України в Дніпропетровській області.
28. При цьому позивач погоджується з висновками суду першої інстанції, що узагальнено викладені в пунктах 19, 20 цієї постанови.
29. Крім того, звертаючись до практики Європейського суду з прав людини, позивач зазначає про неприпустимість невиконання остаточного судового рішення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
31. Спір між сторонами виник внаслідок повернення без виконання органом ДКС України наказів про примусове виконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області.
32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Положеннями статті 1291 Конституції України та, зокрема, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України
34. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
35. Відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.