ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №816/206/17
адміністративне провадження №К/9901/22364/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2017 року (головуючий суддя - Любчич Л.В., судді: Спаскін О.А., Сіренко О.І.)
у справі №816/206/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області,
третя особа: Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення за період роботи з 25 липня по 25 серпня 1986 року протиправним;
- зобов`язати провести перерахунок грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня по 25 серпня 1986 року з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 5 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року, № 0149 від 26 травня 1986 року, № 0189 від 30 червня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і ВЦРПС №153/10-43 від 7 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, та видати уточнену (оновлену) довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку, а саме: подвійного розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання при в`їзді та роботу в зоні ЧАЕС; використання коефіцієнту кратності 3, 4, 5, а не 2, 3, 4 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС з урахуванням перебування в ІІІ зоні, використовуючи коефіцієнт 5, та в І зоні, використовуючи коефіцієнт 3 відповідно до Наказу МВС СРСР від 26 травня 1986 року № 0149 "Про додаткові виплати особовому складу органів і внутрішніх військ МВС СРСР, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"; застосування нарахування денного грошового утримання за 6, а не за 8 годин роботи щодобово з урахуванням кратності 5 в ІІІ зоні небезпеки; розрахунку коштів за перебування у резерві в стані бойової готовності не за 16, а за 18 годин щодоби з урахуванням кратності 3 в І зоні небезпеки (застосувавши формулу викладену в листі Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13 квітня 2012 року № 03-3654/201); нарахування 60% премії з посадового окладу та окладу за звання за бездоганну службу в зоні Чорнобильської АЕС із її збільшенням вдвічі та з урахуванням коефіцієнту кратності 3, 5 при роботі в зонах небезпеки І, ІІІ Чорнобильської АЕС; подвоєння оплати праці за роботу у вихідні дні 27 липня, 3, 10, 17, 24 серпня 1986 року з урахуванням зони небезпеки.
2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року позов задоволено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 16 грудня 1985 року по 20 вересня 2004 року.
6. З 25 липня по 25 серпня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в ІІІ зоні - 17 діб, в І зоні - 15 діб, знаходився в місті Чорнобиль безвиїзно, що підтверджується довідкою Головного управління МНС України в Полтавській області.
7. 8 листопада 2016 року звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з заявою про проведення перерахунку та надання довідки про грошове утримання за роботу (службу) в зоні Чорнобильської АЕС у складі зведеного загону пожежної охорони Полтавської області в липні-серпні 1986 року та врахувати подвоєння посадового окладу та окладу за спеціальне звання при в`їзді та роботу в зоні Чорнобильської АЕС; використання коефіцієнту 3, 4, 5, а не коефіцієнту 2, 3, 4 в окремих зонах Чорнобильської АЕС; застосування нарахування денного грошового утримання за 6, а не за 8 годин роботи; розрахунок коштів за перебування в резерві в стані бойової готовності не за 16 годин, а за 18 годин щодоби; нарахування 60% преміювання за бездоганну службу в зоні Чорнобильської АЕС з його збільшенням вдвічі; подвоєння оплати праці з урахуванням зони небезпеки за несення служби у вихідні дні 27 липня, 3, 10, 17, 24 серпня 1986 року.
8. Листом від 22 листопада 2016 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку грошового забезпечення та надання оновленої довідки у зв`язку з відсутністю підстав.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 25 липня по 25 серпня 1986 року має проводитися з урахуванням приписів всіх нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок оплати праці робітників та службовців безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно відмовлено у перерахунку грошового забезпечення за період з 25 липня по 25 серпня 1986 року, оскільки виплати за нормативними актами, на які посилається позивач, йому не здійснювалися, а тому вони не підлягають включенню в довідку для подальшого перерахунку пенсії, що обумовлює відсутність такого перерахунку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Доводи касаційної скарги є аналогічним обґрунтуванням адміністративного позову.
12. Також позивач зазначив, що питання фактичного нарахування та виплати грошового утримання з урахуванням нормативних актів з грифом "таємно", прийнятих за часів Союзу РСР, не стосується предмету дослідження у даній справі, оскільки спір що виник стосується саме права на відповідні нарахування та наявність підстав для їх включення до довідки, яка подається до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
13. Також посилається на судову практику Вищого адміністративного суду України.
14. Відповідач та третя особа у запереченнях на касаційну скаргу просили залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
17. Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
18. Статтею 54 Закону №796-ХІІ встановлено що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
19. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року №125-р установлено, що працівникам органів внутрішніх справ та військовослужбовцям внутрішніх військ МВС, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і стали інвалідами внаслідок променевої хвороби, пенсії по інвалідності відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-ХІІ призначаються (перераховуються) із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за фактично відпрацьований час, який обчислюється у такому порядку: сума грошового утримання, що складається з посадового окладу і окладу за спеціальними званнями, у кратних розмірах в одному з календарних місяців роботи 1986 року ділиться на кількість фактично відпрацьованих днів у цьому місяці. Заробіток за один день збільшується на розмір премії, що була виплачена за безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у цьому місяці, і множиться на 30 календарних днів. До одержаного умовного місячного заробітку додається надбавка за вислугу років.
20. Первинно оплата праці працівників, зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС регулювалася постановою ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року №524-156, тобто проводилися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами) незалежно від населеного пункту.
21. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року №1031 було визначено, що грошове утримання військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки, проводиться в 5-, 4-, 3-кратному розмірі посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також і оклад за військове і спеціальне звання. Процентна надбавка за вислугу років та інші надбавки за основним місцем служби нараховувалися на одинарний посадовий оклад. У цьому розпорядженні не визначено, що для вказаного розрахунку беруться оклади, збільшені на 100%.