ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 540/654/19
адміністративне провадження № К/9901/31421/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 540/654/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку,
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: В. В. Хомякова) від 03 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Т. М. Танасогло, Д. В. Запорожан, Ю. В. Осіпов) від 02 жовтня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, у якому просив:
- стягнути середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за період з 01 серпня 2018 року по 31 березня 2019 року в сумі 73319,68 грн. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів; зобов`язання у 10-денний строк подати звіт про виконання рішення суду.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що наказом Міністерства юстиції України від 25 травня 2015 року № 1674/к позивача було призначено на посаду начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2016 року № 3088/к позивача було звільнено з посади. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 наказ про звільнення скасовано та поновлено позивача на займаній посаді. Рішення суду про поновлення на посаді допущено до негайного виконання. 07 грудня 2016 року було видано виконавчий лист. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 в частині поновлення його на посаді добровільно шляхом прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України не виконана, внаслідок чого він має право, відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі. Водночас, зазначено, що за затримку виконання рішення суду в період з 23 листопада 2016 року по 31 липня 2018 року в судовому порядку рішенням у справі № 2140/1510/18 вже було стягнуто 183957,76 грн. середнього заробітку.
3. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року вирішено залучити до участі у справі в якості відповідача-2 - Міністерство юстиції України.
4. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, задоволено адміністративний позов.
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 73319,68 грн. за час затримки виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за період з 01 серпня 2018 року по 31 березня 2019 року, з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 листопада 2019 року Міністерства юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року визнано поважними причини та поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. 13 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду найшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Міністерства юстиції України від 25 травня 2015 року № 1674/к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, із збереженням 9 рангу державного службовця, в порядку переведення, як такого, що успішно пройшов стажування, з випробувальним терміном шість місяців.
10. Наказом Міністерства юстиції України від 23 травня 2016 року № 2917/к ОСОБА_1 присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби з 01 травня 2016 року.
11. Наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2016 року № 3088/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 27 травня 2016 року за власним бажанням відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про державну службу".
12. 27 травня 2016 року в. о. начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийнято наказ № 1244/1 "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким оголошено наказ Міністерства юстиції України від 23 травня 2016 року № 2917/к.
13. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3088/к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області", наказ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області № 1244/1 від 27 травня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 27 травня 2016 року та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 54880 грн.
14. Рішення суду про поновлення на посаді допущено до негайного виконання, 07 грудня 2016 року було видано виконавчий лист, в якому боржником зазначено Мінюст України.
15. Крім цього, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 2140/1510/18 від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, позов задоволено частково, якою стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за період з 23 листопада 2016 року по 31 липня 2018 року в сумі 183957,76 грн.
16. На день розгляду даної справи постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/858/16 в частині поновлення позивача на займаній посаді залишається невиконаною, що сторонами не заперечується, хоч є законною і не скасована касаційною судовою інстанцією. Наведена постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року.
17. Позивач вважає, що він має право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, що і стало підставою для звернення до суду із цим адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді добровільно шляхом прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України не виконано, внаслідок чого позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
19. Окрім того, суди зазначили, що отримання заробітної плати за іншим місцем роботи не є підставою для позбавлення позивача від права на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
20. При цьому, суди дійшли висновку про те, що сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді позивача може бути стягнута лише з Міністерства юстиції України, оскільки саме на Міністерство юстиції України покладено обов`язок винесення наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Херсонській області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
27. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.