ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №826/3876/17
адміністративне провадження №К/9901/46996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3876/17
за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Мазур А. С.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів: Глущенко Я. Б., Кузьмишиної О. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 14 березня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича (далі - відповідач, Президент України), в якому просила:
1.1. зобов`язати Президента України чи Секретаріат Президента України надати обґрунтовану, вмотивовану відповідь з поновленням порушених прав на отримання пенсійного забезпечення чи допомоги в сумі прожиткового мінімуму.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що вона в 2016 році планувала вийти на пенсію, однак у зв`язку із внесенням змін до законодавства пенсійний вік збільшився, у зв`язку з чим 03 лютого 2017 року позивач направила на адресу Президента України звернення про повідомлення, який державний орган може призначити до досягнення пенсійного віку допомогу у розмірі прожиткового мінімуму. Оскільки з моменту направлення звернення минув більше ніж 1 місяць, позивач подала до суду даний позов, вважаючи, що її права на своєчасне отримання відповіді порушені.
3. Відповідач заперечень проти адміністративного позову не подав.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 перебувала на обліку в Христинівському районному центрі зайнятості як безробітна з 05 грудня 2008 року, згідно з копією довідки Христинівського районного центру зайнятості, виданої в березні 2010 року № 300 та з 20 травня 2011 року, згідно з копією довідок Христинівського районного центру зайнятості від 13 березня 2013 року № 01-17/236, від 26 квітня 2012 року № 449, від 21 березня 2017 року № 506.
5. З копії трудової книжки позивача установлено, що вона перебувала на обліку центру зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю з 04 листопада 2000 року по 29 жовтня 2001 року, з 30 листопада 2006 року по 24 листопада 2007 року, з 12 грудня 2008 року по 19 травня 2009 року, з 27 травня 2011 року по 20 травня 2012 року.
6. Крім того, позивачем до адміністративного позову додано копію службового чеку ЧД УДППЗ "Укрпошта" ЦПЗ № 8, фіскальний номер 3000066516 про прийняття 03 лютого 2017 року о 10 год 28 хв рекомендованого листа зі штрихкодовим ідентифікатором 0100100061981, масою 0, 020 кг та направленого адресату 01220.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
7. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, відмовлено в задоволенні позову.
8. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що засвідчують дату отримання рекомендованого листа суб`єктом владних повноважень, що позбавляє суд можливості встановити наявність у позивачки порушених прав.
ІV Касаційне оскарження
9. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 02 квітня 2018 року.
10. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так, позивач наголошує на тому, що у зв`язку із зміною законодавства про збільшення пенсійного віку було порушено її право виходу на пенсію у віці 55 років.
10.1. Також заявник касаційної скарги вважає, що нею було надано до судів попередніх інстанцій доказ направлення відповідачу 03 лютого 2017 року листа із зверненням, проте відповіді на своє звернення, у встановлений законом строк, ОСОБА_1 не отримала.
10.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
11. 10 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Желтобрюх І. Л., суддів Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 826/3876/17 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
12. 27 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
13. 10 травня 2018 року до Верховного Суду надійшли пояснення позивача на відзив на касаційну скаргу: в яких позивач зауважує, що у зв`язку із збільшенням пенсійного віку та неотриманням пенсії вона не має коштів на життя.
14. 17 травня 2018 року справа № 826/3876/17 надійшла до Верховного Суду.
15. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 707/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів - Радишевську О. Р., Уханенка С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
17. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
19. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
22. Відповідно до статті 5 Закону № 393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
22.1. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
22.2. Звернення може бути усним чи письмовим.
22.3. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
22.4. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
22.5. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
23. Згідно зі статтею 7 Закону № 393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.