1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 квітня 2020 року

Київ

справа №555/2250/16-а

адміністративне провадження №К/9901/32542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів Зарудяної Л.О., Іваненко Т.В.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 пільгового стажу роботи та призначення відповідної пенсії;

зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Березнівському районі Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу з 24 березня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а її непроведення не позбавляє громадян права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області задоволено, постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановляючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Враховуючи викладе, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача в районах Крайньої півночі до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 є правомірними, а заявлений позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог за період роботи на ВАТ "Арктикнафтогазбуд" у зв`язку із відсутністю доказів проведення атестації робочого місця позивача, оскільки цей суд керувався лише загальним аналізом чинного законодавства відносно проведення атестації робочих місць, проте суд апеляційної інстанції проігнорував положення законодавства, які гарантують позивачу конституційне право на соціальний захист, зокрема, на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції невірно застосовано положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та скасовано рішення, яке відповідало закону.

Позиція інших учасників справи

20 березня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №555/2250/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 15 квітня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №555/2250/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 квітня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач у червні 2016 року звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як особі, яка відпрацювала на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по досягненню ним 55 років, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Листом від 16 червня 2016 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

З копії трудової книжки позивача, уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах №620 від 13 жовтня 2016 року, виданої ДП "Соснівське лісове господарство" ОСОБА_1 встановлено, що позивач дійсно працював на посаді, яка дає право на пенсію на пільгових умовах з 13 січня 1992 року по 22 січня 1995 року електрогазозварником ручного зварювання по 5-му розряду. Дану роботу виконував повний робочий день при п`ятиденному робочому тижні, був зайнятий на протязі повного робочого дня, інших робіт не виконував, що передбачено Списком №2 розділ ХХХІІІ Загальні професії" позиція 23200000-19756 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (пільгова робота до 1 січня 2003 року). Стаж даної роботи складає 3 роки 4 місяці 9 днів.

Атестація робочих місць на підприємстві проведена відповідно до наказу №87 від 25 травня 1994 року.

Зі змісту уточнюючої довідки про особливий характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах №191 від 14 квітня 2016 року, виданої ВАТ "Арктикнафтогазбуд" встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день з 1 червня 2001 року по 14 квітня 2006 року в будівельному управлінні №10 ВАТ "Арктикнафтогазбуд" Ямало-Ненецького автономного округу, м. Надим, Район Крайньої Півночі, вахтовим методом роботи в якості електрогазозварювальника в особливих умовах праці, був зайнятий повний робочий день на ручній зварці. У відповідності з позицією №232000000-19756 підрозділу №23200000 розділу №ХХХІІІ Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР №10 від 26 січня 1991 року, і у відповідності із законом РФ від 28 грудня 2013 року №400 "Про страхові пенсії" стаж роботи, який дає право на дострокове призначення пенсії по старості складає 4 роки 7 місяців 5 днів.

З уточнюючої довідки про особливий характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах №199 від 14 квітня 2016 року, виданої ВАТ "Арктикнафтогазбуд", слідує, що ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день з 1 серпня 2007 року по 8 квітня 2008 року та з 9 квітня 2008 року по 19 лютого 2009 року в будівельному управлінні №40 ВАТ "Арктикнафтогазбуд" Ямало-Ненецького автономного округу, м. Надим, Район Крайньої Півночі, вахтовим методом роботи в якості електрозварювальника ручної зварки, був зайнятий повний робочий день на ручній зварці. У відповідності з позицією №232000000-19906 підрозділу №23200000 розділу №ХХХІІІ Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР №10 від 26 січня 1991 року, і у відповідності із Законом РФ від 28 грудня 2013 року №400 "Про страхові пенсії" стаж роботи, який дає право на дострокове призначення пенсії по старості складає 1 рік 6 місяців 19 днів.

Рішенням №1632/03 від 16 червня 2016 року Управлінням Пенсійного Фонду України в Березнівському районі позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі того, що він працював в РФ у ВАТ "Арктикнафтогазбуд" та в довідці №191/1-192/1 ВАТ "Арктикнафтогазбуд" не міститься відомості щодо проведення атестації робочого місця, тому даний період роботи не може бути зарахований до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною четвертою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Відповідно до частини другої статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.


................
Перейти до повного тексту