ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №640/8425/19
адміністративне провадження №К/9901/26264/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бандола Олександр Олексійович про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2019 року, прийняте у складі судді Скочок Т.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (головуючий), Земляної Г.В., Мельничука В.П.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бандола Олександр Олексійович про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2018 ВП № 57238331 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 36 284,91 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправністю оскаржуваної постанови. Позивач вважає, що в силу норм ст. 40, 45 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і положень п. 19 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, за відсутності фактичного стягнення з боржника в примусовому порядку суми заборгованості за рішенням майнового характеру, відсутні підстави для стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. В даному випадку, як стверджує позивач, ним не було виконано рішення суду у справі №757/2651/16-ц. Крім того, Печерським районним судом міста Києва 31.05.2019 скасовано заочне рішення цього ж районного суду від 24.06.2016 у справі №757/2651/16-ц, з примусового виконання якого було відкрите виконавче провадження №57238331. У зв`язку з наведеним позивач переконаний, що оспорювана постанова підлягає скасуванню.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Печерським районним судом міста Києва прийнято заочне рішення від 24.06.2016 у справі №757/2651/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до цього заочного рішення районним судом вирішено позов задовольнити, а саме: стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 12 722,37 доларів США, а також стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" 4 701,64 грн. у відшкодування витрат з оплати судового збору.
5. На виконання цього рішення від 24.06.2016 Печерським районним судом міста Києва у справі №757/2651/16-ц 24.05.2017 було видано виконавчий лист.
6. 18.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57238331 з примусового виконання виконавчого листа №757/2651/16-ц, виданого 24.05.2017 Печерським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 12 722,37 доларів США та 4 701,64 грн.
7. В той же день приватним виконавцем Ляпіним Д,В. у межах цього відкритого виконавчого провадження були також винесені:
- постанова про стягнення з боржника основної винагороди ВП №57238331, відповідно до якої відповідач керуючись ч. 7 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" вирішив стягнути зі ОСОБА_1 (боржника) на свою користь основну винагороду у сумі 36 284,91 грн. З тексту цієї постанови вбачається, що розрахунок розмір основної винагороди (36 284,91 грн.) був обчислений приватним виконавцем наступним чином: " 10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом (12 722,37 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 358 147,48 + 4 701,64 62 = 362 849,08 грн.);
- постанова про арешт майна боржника ВП №57238331, відповідно до якої відповідач наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ( ОСОБА_1 ) у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
8. Крім того, приватним виконавцем Ляпіним Д.В. 22.10.2018 в рамках виконавчого провадження №57238331 винесено постанови про арешт майна боржника (а саме - щодо накладення арешту на транспортний засіб, зареєстрований за боржником) та про розшук майна боржника (а саме - щодо оголошення у розшук конкретного транспортного засобу, що належить боржнику).
9. В грудні 2018 року, після надіслання на адресу боржника вимоги виконавця від 06.12.2018 №2864, приватним виконавцем Ляпіним Д.В. здійснено опис та арешт майна, що належить боржнику, за адресою: АДРЕСА_1 ), про що складено постанову про опис та арешт майна боржника від 13.12.2018 АСВП №57238331.
10. В подальшому приватним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 27.12.2018 ВП №57238331. Після отримання від ТОВ "Укспецексперт" висновку експерта про вартість майна - 4/9 частин двокімнатної квартири, загальною площею 61,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вказане майно було передано на реалізацію на електронних торгах за заявою приватного виконавця від 24.01.2019 №57238331/119.
11. Як вбачається з наявної у матеріалах виконавчого провадження №57238331 роздруківки з сайту ДП "СЕТАМ", аукціон з реалізації вказаного майна фактично не відбулись, та були 19.02.2019 припинені у зв`язку з надходженням постанови приватного виконавця Ляпіна Д.В. про повернення виконавчого документа стягувачу.
12. Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2019 в рамках виконавчого провадження №57238331 приватним виконавцем Ляпіним Д.В. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ - виконавчий лист №575/2651/16-ц, виданий 24.05.2017, повернуто стягувачу. Підставою для повернення такого виконавчого документа стала заява представника АТ "Альфа-банк" (вих. №34-02/19 від 07.02.2019) про повернення без виконання відповідного виконавчого листа та зняття арешту з майна боржника.
13. Таким чином, з наданих сторонами матеріалів вбачається, що стягнення заборгованості з боржника у сумі 12 722,37 доларів США та 4 701,64 грн. за пред`явленим до примусового виконання виконавчого документа в ході здійсненого приватним виконавцем виконавчого провадження фактично не відбулось, оскільки було припинено за заявою стягувача.
14. З Автоматизованої системи виконавчого провадження (доступ до якої надано на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) вбачається, що 25.02.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бандолою Олександром Олексійовичем відкрито виконавче провадження №58476768 з примусового виконання постанови приватного виконавця Ляпіна Д.В. про стягнення з боржника основної винагороди від 18.09.2018 ВП №57238331. Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні значиться Ляпін Д.В., а боржником відповідно - ОСОБА_1 .
15. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
16. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач мав право винести постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 18.09.2018, а факт відсутності фактичного стягнення за виконавчим документом, попри вжиті приватним виконавцем заходи для примусового виконання рішення суду, не виключає наявність у приватного виконавця права на стягнення основної винагороди в силу положень ст. 40, 45 Закону України "Про виконавче провадження".
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувану або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми.
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 також просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
21. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
22. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. У силу статей 1, 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).
24. Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
25. Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
26. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
28. Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
29. Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
30. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
31. Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.