ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №260/1261/18
адміністративне провадження №К/9901/31209/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариство "Ужгородський Турбогаз" до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Техніка" про визнання протиправними і скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, прийняте у складі судді Микуляка П.П. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Запоточного І.І. (головуючий), Глушка І.В., Матковської З.М.
І. Суть спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" (надалі також - ПАТ "Ужгородський Турбогаз", позивач) звернувся до суду з позовом до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Техніка", в якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжеги М.Р. про стягнення виконавчого збору від 11 травня 2018 року у виконавчому провадженні № 56002749 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/14/18 від 12.03.2018 року;
1.2. зобов`язати заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжегу М.Р. скасувати:
1) постанову про арешт коштів боржника від 16.03.2018;
2) постанову про арешт коштів боржника від 23.03.2018;
3) постанову про арешт коштів боржника від 27.03.2018;
4) постанову про арешт коштів боржника від 12.04.2018;
1.3. визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжеги М.Р. про відкриття виконавчого провадження № 56383763 від 11 травня 2018 року, прийняту на підставі постанови № 56002749 від 11.05.2018;
1.4. зобов`язати заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжегу М.Р. скасувати:
1) постанову про арешт майна боржника № 56383763 від 11.05.2018;
2) постанову про арешт коштів боржника № 56383763від 11.05.2018;
3) постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 56383763 від 15.05.2018
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанови були винесені відповідачем всупереч законодавству України, оскільки підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2014 у справі №907/14/18 задоволено позов ТОВ "Полімер-Технік" до публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" про стягнення 1 635 578,14 грн. (у тому числі за договором про надання фінансової безвідсоткової допомоги та зворотній основі №22/15 у сумі 131 406,80 грн. та за договором про надання фінансової безвідсоткової допомоги на зворотній основі від 30.11.2016 року у сумі 1 507 171,34 грн.), а також суму 24578,67 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. На виконання вказаного рішення суду 12.03.2018 видано наказ, на підставі якого 16.03.2018 заступником начальник відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжега М.Р. відкрито виконавче провадження №56002749 про примусове стягнення з ПАТ "Ужгородський Турбогаз" на користь ТОВ "Полімер-Технік" суму 1 635 578,14 грн. (у тому числі за договором про надання фінансової безвідсоткової допомоги та зворотній основі №22/15 у сумі 131 406,80 грн. та за договором про надання фінансової безвідсоткової допомоги на зворотній основі від 30.11.2016 року у сумі 1 507 171,34 грн.), а також суму 24578,67 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Загальна сума стягнення 1 663 156, 81 грн.
6. На підставі заяви стягувача від 03.05.2018 № 165 про повернення виконавчого документу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач 11.05.2018 прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
7. При цьому, за період з 16.03.2018 по 11.05.2018 на поточний рахунок стягувача органом ДВС здійснено перерахування стягнутих з боржника коштів в сумі 277 413,79 грн. згідно платіжних доручень: № 3467 від 12.04.2018 року на суму 230577,62 грн.; № 3631 від 06.04.2018 року на суму 36469,62 грн.; № 3878 від 20.04.2018 року на суму 5357,05 грн.; № 4690 від 05.05.2018 року на суму 5009,50 грн. (бухгалтерська довідка № 185 від 15.05.2018 року).
8. В подальшому, 11 травня 2018 року, заступник начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області виніс постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №56002749 у розмірі 135491,94 грн., на підставі наказу № 907/14/18, виданого Господарським судом Закарпатської області 12.03.2018, тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, на підставі виконавчого документу, який виконавцем вже було повернуто стягувачу.
9. Крім того, за наслідками винесення вищезгаданої постанови від 11.05.2018 про стягнення з ПАТ "Ужгородський Турбогаз" на користь держави виконавчий збір в сумі 135 491,94 грн. відповідач 05 травня 2018 року, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56383763 та з метою забезпечення виконання якого виніс постанови про арешт майна боржника №56383763 від 11.05.2018; постанову про арешт коштів боржника №56383763 від 11.05.2018; постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №56383763 від 11.05.2018.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо зобов`язання заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжегу М.Р. скасувати наступні постанови: про арешт коштів боржника від 16.03.2018; про арешт коштів боржника від 23.03.2018; про арешт коштів боржника від 27.03.2018; про арешт коштів боржника від 12.04.2018.
11. Крім того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, позов задоволено.
11.1. Визнано протиправними та скасовано постанови заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжеги М.Р.: про стягнення виконавчого збору від 11 травня 2018 року у виконавчому провадженні № 56002749; про відкриття виконавчого провадження № 56383763 від 11 травня 2018 року; про арешт майна боржника № 56383763 від 11 травня 2018 року; про арешт коштів боржника № 56383763 від 11 травня 2018 року; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 56383763 від 15 травня 2018 року.
12. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки було відсутнє фактичне виконання виконавчого документу в примусовому порядку, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 11.05.2018 підлягає скасуванню. Крім того, як наслідок, оскаржувані постанови, які винесені на підставі постанови про стягнення виконавчого збору є похідними та також підлягають скасуванню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
14. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що стаття 27 Закону України "Про виконавче провадження" містить вичерпний перелік підстав та умов за якими виконавчий збір не стягується і такої підстави як повернення виконавчого документа стягувачу без виконання немає, отже підстави не стягувати виконавчий збір відсутні, а постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно у відповідності до ст. ст. 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження".
14.1. Крім того, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях обґрунтовують неправомірність винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, проте взагалі не обґрунтовують підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника, постанови про арешт коштів боржника, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та не зазначають, в чому саме полягає неправомірність винесення вказаних постанов, без посилання на норму чинного законодавства, яку б порушив державний виконавець при їх винесенні.
14.2. В касаційній скарзі відповідач також посилається на те, що судом першої інстанції самостійно змінено позовні вимоги боржника з зобов`язання скасувати постанову про арешт майна боржника № 56383763 від 11.05.2018, постанову про арешт коштів боржника № 56383763 від 11.05.2018, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 56383763 від 15.05.2018, на безпосереднє скасування цих документів.
15. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. У силу статей 1, 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).
18. Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
19. Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
20. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
22. Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
23. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.