ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №817/395/18
адміністративне провадження №К/9901/1364/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №817/395/18
за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділу Держгеокадастру Здолбунівського району Рівненської області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
У С Т А Н О В И В:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.12.2017 №380 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" (далі - рішення від 20.12.2017 №380);
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.12.2017 №366 "Про затвердження схеми поділу земельних ділянок" (далі - рішення від 05.12.2017 №366);
- зобов`язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не менше 0,08 га.
2. Мотивуючи свій позов позивач зазначила, що спірні рішення вважає протиправними, оскільки наведені відповідачем підстави, для їх прийняття, не узгоджуються з вимогами законодавства та порушую її право, як інваліда ІІ групи Великої Вітчизняної Війни, на отримання у власність земельної ділянки.
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 20.12.2017 №380, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Зобов`язано відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної позивачем на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах, визначених чинним законодавством.
У частині визнання незаконним та скасування рішення від 05.12.2017 №366, прийнятого на позачерговому засіданні Мізоцької селищної ради, яким затверджено проект схеми поділу земельних ділянок, провадження у справі закрито.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано у частині зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах, визначених чинним законодавством, та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що розташована на території АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства з прийняттям обґрунтованого та законного рішення. В решті рішення першої інстанції залишено без змін.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2019, суд апеляційної інстанції, за власною ініціативою, виправив описку в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.018 у справі №817/395/18, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови у наступній редакції:
"Зобов`язати Мізоцьку селищну раду Здолбунівського району Рівненської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 25.10.2017 та 27.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що розташована на території Мізоцької селищної ради Здолбунівського району АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства з прийняттям обґрунтованого та законного рішення".
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Протоколом розподілу справи від 11.01.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Гімон М.М. головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Кравчук В.М.
8. Верховний Суд ухвалою від 11.02.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.07.2019 №880/6143/17 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливило його участь у розгляді даної справи.
10. Протоколом розподілу справи від 02.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.07.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.11.2017 позивач звернулась із заявою до голови Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту, за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) Мізоцької селищної ради, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та при наданні дозволу на виготовлення землевпорядної технічної документації просила врахувати межі, розмір та конфігурацію земельних ділянок за їх фактичним використанням протягом більше 40 років в межах норм визначених законом.
Рішенням від 05.12.2017 №366 затверджено схему поділу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства між власниками квартир житлових будинків АДРЕСА_1 (квартири №№1,2,3,4 та АДРЕСА_2 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення. В пункті 2 зазначеного рішення зазначено, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства користувачам земельних ділянок №6, №5, №3 потрібно укласти договір сервітуту на право проходу до земельних ділянок №2 і №1.
13.12.2017 ОСОБА_1 подала уточнення до заяви від 27.11.2017, в якому просила врахувати, що вона є особою з інвалідністю внаслідок війни та наданий графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Рішенням від 20.12.2017 №380 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в масиві АДРЕСА_1, за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля), у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок у даному масиві (земельні ділянки в даному масиві закріплені за власниками квартир будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно з рішенням сесії Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області від 05.12.2017 №336).
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулась з даним позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та користується пільгами, встановленими законодавством для осіб з інвалідністю внаслідок війни, а отже має першочергове право на одержання у користування та набуття у власність земельних ділянок у визначеному законодавством порядку, а тому рішення від 20.12.2017 №380 чергової сесії Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області сьомого скликання, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є протиправним. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не є втручанням адміністративного суду в дискрецію суб`єкта владних повноважень, а є гарантуванням дотримання прав і вимог законодавства та способом повного відновлення порушених прав та інтересів позивача.
14. Суд апеляційної інстанції скасовуючи частково рішення суду першої інстанції виходив з того, що в порушення статті 118 Земельного кодексу України оскаржуване рішення не містить обґрунтування відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що свідчить про протиправність такого рішення. Разом з тим, в межах спірних правовідносин вірним способом відновлення порушеного права позивача є вчинення кореспондуючих цьому праву дій, а саме слід зобов`язати Мізоцьку селищну раду Здолбунівського району Рівненської області повторно розглянути заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що розташована на території Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга позивача обґрунтована незгодою з рішенням суду апеляційної інстанції у частині скасування рішення суду першої інстанції та прийняття в цій частині нового рішення, яким зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки, на переконання позивача, належним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що розташована на території Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області.
16. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на її необґрунтованість, зважаючи на те, що рішенням від 05.12.2017 №366 затверджено схему поділу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства між власниками квартир житлових будинків АДРЕСА_1 (квартир №№ 1,2,3,4 та АДРЕСА_2 . Разом з тим, позивач не є власником квартири у вказаних житлових будинках. Однак, її донька ОСОБА_3 є власником однієї із квартир житлового будинку АДРЕСА_2 та отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою відповідно до затвердженої схеми. Крім того, частину земельної ділянки, яку зазначено позивачем на графічному матеріалі як бажану, надано у власність ОСОБА_4 .
Позивач надала відповідь на відзив, в якому вказує на відсутність доказів щодо передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки, що свідчить про протиправність відмови відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того, позивач посилається на те, що законодавством не обумовлено звернення про надання у власність земельної ділянки наявністю права власності на певне нерухоме майно.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).