ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №127/16473/15-а
адміністративне провадження №К/9901/16762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Державна архітектурна-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Федчишена С.А. від 06.06.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі суддів Граб Л.С., Білої Л.М., Гонтарука В.М. від 27.09.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2015 року Вінницька міська рада (далі - Міськрада, позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_5, в подальшому заміненого на відповідачів у порядку правонаступництва: ОСОБА_1, ОСОБА_6 Романа Юрійовича (далі -відповідачі), треті особи: ОСОБА_3, Державна архітектурна-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - Департамент), ОСОБА_4 (залучена до участі у справі відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2015), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно за власний рахунок привести об`єкт до попереднього стану, шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди прямокутної форми з габаритними розмірами 3,85*10,4м (побудованої на місці сараю літера "Б", "б"), вбиральні під літерою "Г", металевого паркану довжиною 3,51м з боку АДРЕСА_1, паркану з дерев`яних дошок між будинковолодіннями №32 та №32а довжиною 3,51м, розташованих по АДРЕСА_1 та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від будівельних матеріалів площею 185 кв.м. для відновлення проїзду загального користування, який створений згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №83 від 10.02.1983 до будинковолодіння АДРЕСА_1 (далі - об`єкти самочинного будівництва).
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачі, без повідомлення про початок будівельних робіт й за відсутності оформленої у встановленому законом порядку проектної документації, з порушення прав власників суміжних земельних ділянок, здійснили самочинне будівництво господарської споруди. Такі обставини були встановлені за наслідками проведеної Департаментом перевірки, про що складено відповідний акт і видано припис з вимогами про усунення виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, вимоги припису відповідачами виконані не були, що й зумовило необхідність звернення до суду Міськради, як представницького органу місцевого самоврядування, уповноваженого від імені територіальної громади вирішувати питання місцевого значення, в тому числі, шляхом захисту інтересів жителів міста у судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, позов задоволено. Зобов`язано відповідачів солідарно за власний рахунок привести об`єкт до попереднього стану, шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди прямокутної форми з габаритними розмірами 3,85*10,4м (побудованої на місці сараю літера "Б", "б"), вбиральні під літерою "Г", металевого паркану довжиною 3,51м з боку АДРЕСА_1, паркану з дерев`яних дошок між будинковолодіннями №32 та 32А довжиною 3,51м, розташованих по АДРЕСА_1 та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від будівельних матеріалів площею 185 кв.м. для відновлення проїзду загального користування, який створений згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №83 від 10.02.1983 до будинковолодіння
АДРЕСА_2 . Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що, як встановлено у ході судового розгляду справи, самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Вінниці, здійснювалось відповідачами по справі, однак останні до Міськради та її виконавчих органів з питань проведення забудови не звертались, проектна документація на будівництво не погоджувалась.
5. Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку про наявність у даному випадку підстав для задоволення позову, передбачених у статті 376 Цивільного кодексу України, статтею 38 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2013 ОСОБА_5 було порушено вимоги статті 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV), пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI, що виявилось у здійсненні будівництва без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
8. На підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення №848 від 21.08.2013 ОСОБА_5, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на ОСОБА_5 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 гривень, яке сплачено останнім згідно квитанції №BV1476.156181.1 від 30.08.2013.
9. 01.11.2013 Департамент архітектури, містобудування та кадастру направив ОСОБА_5 попередження щодо демонтування частини господарської споруди по АДРЕСА_1 та ліквідації наслідків цього будівництва, приведення земельної ділянки в первинний стан.
10. 07.11.2013 Департаментом архітектури, містобудування та кадастру міської ради складено акт за наслідками проведеної перевірки виконання вимог письмового попередження №05-00-010-61326 від 01.11.2013, направленого ОСОБА_5 з вимогою в строк до 06.11.2013 частину господарської споруди по АДРЕСА_1 демонтувати, а наслідки цього будівництва ліквідувати з приведенням земельної ділянки у первинний стан.
11. У вказаному акті зафіксовано, що за результатами візуального обстеження ОСОБА_5, вимог письмового попередження не виконано, частину самочинно збудованої господарської споруди по АДРЕСА_1 не демонтовано, наслідки будівництва не ліквідовано, а земельну ділянку не приведено до первинного стану. На момент обстеження встановлено, що ОСОБА_5 збудував частину господарської споруди прямокутної форми з габаритними розмірами 3,85*10,4м. Фундамент виконаний з бетону. По периметру зведено декілька рядів кладки з керамічної цегли, на якій влаштовано покриття з азбестоцементних листів шиферу хвилястої форми по дерев`яному каркасу.
12. Окрім цього, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №83 від 10.02.1983 за будинковолодінням по АДРЕСА_1 ( ОСОБА_7 ) була закріплена земельна ділянка, площею 600 кв.м., з земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_8, а також вирішено утворити проїзд (3,5*61,0) з 1 пров. Карбишева до домоволодіння ОСОБА_7 за рахунок земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_8 .
13. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2017 у цивільній справі №127/15155/16-ц, яке згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області набрало законної сили 07.03.2017, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_9,, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про припинення права власності відмовлено.
14. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2016 у цивільній справі №127/5098/16-ц, яке згідно ухвали апеляційного суду Вінницької області набрало законної сили 13.02.2017, в задоволенні позову ОСОБА_3 до Міськради про визнання постанови виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №9 від 31.03.1990 в частині закріплення за домоволодінням АДРЕСА_1 земельних ділянок площею 600кв.м. в постійне користування і 603 кв.м. в тимчасове користування - відмовлено.
15. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у адміністративній справі №802/2121/16-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування постанови та припису відмовлено.
16. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №802/2120/16-а в задоволені позову ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.
17. Даною постановою суду встановлено, що як слідує із акту перевірки №1182-ПП від 26.10.2016, у 2016 році ОСОБА_2 разом із своїм братом, будучи новими власниками відповідного будинковолодіння, знову розпочали будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 без поданого до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області повідомлення про початок виконання зазначених робіт, що є порушенням підпункту 1 пункту 1 статті 34 Закону №3038-VI.
18. Таким чином, факт початку (продовження) будівельних робіт у 2016 році, тобто уже після смерті ОСОБА_5, був встановлений в ході перевірки та підтверджується матеріалами проведеної перевірки, в тому числі матеріалами фотофіксації господарської споруди по АДРЕСА_1 із яких видно, що станом на момент притягнення ОСОБА_5 (батька позивача) до адміністративної відповідальності (2013 рік) ним було збудовано лише фундамент з бетону та декілька рядків кладки з цегли, однак попри те, що з моменту отримання припису ОСОБА_5 не виконував будівельні роботи, уже в 2016 році, вказана будівля має завершений вигляд із шиферним перекриттям.
19. Продовження будівельних робіт у 2016 році після смерті ОСОБА_5 також підтверджується й іншими матеріалами, зокрема затвердженим начальником Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції Присяжнюком А.В. висновком про результати розгляду матеріалів зареєстрованих в ЖЄО №30465 від 11.06.2016, який складений за результатами проведеної перевірки за заявою ОСОБА_10, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, тобто сусідки позивача, із якого вбачається, що будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 дійсно були продовжені саме в червні 2016 року; письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 11.06.2016 із яких слідує, що остання разом із своїми синами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочали будівництво на місці колишнього сараю, а також письмовим зверненням ОСОБА_3, надісланим на адресу Департаменту від 17.07.2016, у якому заявниця повідомляла про те, що будівельні роботи на спірному об`єкті не проводились з 28.08.2013 по 10.06.2016, однак були продовжені з 11.06.2016.
20. Проаналізувавши такі обставини справи, суди визнали необґрунтованими твердження позивача відносно того, що будівництво господарської споруди по АДРЕСА_1 розпочате та завершене його батьком - ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 на виконання вимог припису від 21.08.2013 припинив будівництво цієї споруди, натомість уже після його смерті влітку 2016 році таке будівництво знову було розпочате, що власне і знайшло своє підтвердження в матеріалах проведеної Департаментом перевірки та підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. У касаційній скарзі зазначено, що позов Міськради подано з порушенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при цьому, позивач не порушував питання про поновлення цього строку, натомість подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції відхилене як передчасне і в подальшому по суті не розглядалось.
22. Скаржник вказує і на те, поданню цього позову повинно було передувати звернення відповідного органу влади або місцевого самоврядування з позовом про здійснення відповідної перебудови самовільним забудовником, однак, у даному випадку, таких дій вчинено не було.