ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №2а-5178/12/1470
адміністративне провадження №К/9901/1644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Мартинюк Н.М.,
Шишова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (суддя-доповідач -О.Ф. Середа)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя-доповідач - Г.В. Семенюк, судді - В.О. Потапчук, С.І. Жук)
у справі № 2а-5178/12/1470
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області
про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки,
встановив:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані протягом 2007-2011 років відпустки в розмірі 7 147, 07 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за період 2007-2011 роки він, будучи особою молодшого начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України не використовував відпустки і не отримував компенсацію за невикористані відпустки в 2007-2011 роках. З посиланням на норми Закону України "Про відпустки", Кодексу законів про працю України позивач зазначав, що має право на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, позов задоволено. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані протягом 2007-2011 років відпустки в розмірі 7 147, 07 грн.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач у відповідності до положень Закону України "Про відпустки" має право на грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Суд апеляційної інстанції з посиланням на норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" погодився з висновком суду першої інстанції щодо права позивача на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку за всі роки, що передували звільненню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що спірні правовідносини не регулюються нормами Кодексу законів про працю України, а врегульовані спеціальним законодавством, які в даному випадку є пріоритетними. Крім того, відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відніс УДАІ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області до правоохоронного органу спеціального призначення.
Позиція інших учасників справи
7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. В період з грудня 2007 по квітень 2012 року позивач проходив службу в УДАІ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області.
11. З органів внутрішніх справ позивач був звільнений з 11.06.2012 на підставі Наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області від 11.06.2012 № 39 о/с.
12. Згідно довідки УДАІ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області від 20.07.2012 № 14/10-334 чергові відпустки за 2007-2011 роки позивач не використав. Чергову відпустку за 2012 рік використав у повному обсязі.
Позиція Верховного Суду
13. Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
14. Предметом розгляду у даній справі є право позивача на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку за період служби в підрозділах Державтоінспекції Миколаївської області з 20.12.2007 по 15.04.2012, де позивач не використав чергові відпустки у 2007-2011 роках.
15. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про міліцію" (чинного на час проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
16. Так, Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) визначало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.
17. Згідно з пунктом 56 Положення № 114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.