ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №826/779/18
адміністративне провадження №К/9901/69787/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля до Національного банку України, треті особи: Державне космічне агентство України, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулея Олександра Івановича про визнання протиправними дій та бездіяльності за касаційною скаргою Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: Аблова Є.В., Літвінової А.В., Мазур А.С. від 14 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 28 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля (далі - ДП "КБ "Південне", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач), треті особи - Державне космічне агентство України (далі - ДКАУ, третя особа 1), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулея Олександра Івановича (далі - ПАТ "АКБ "Новий", третя особа 2), в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України, які полягають у неприйнятті ним у строк не пізніше 11 липня 2017 року рішення щодо погодження Плану припинення банківської діяльності Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий", затвердженого Загальними зборами акціонерів АКБ "Новий" (протокол № 81 від 26 червня 2017 року);
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 13 липня 2017 року № 440-рш/БТ "Про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий";
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 13 липня 2017 року № 441-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" до категорії неплатоспроможних".
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач своєю неправомірною поведінкою сприяв виникненню підстав для визнання банку неплатоспроможним, що свідчить про невиконання відповідачем мети банківського регулювання і нагляду, незабезпеченні ним безпеки та фінансової стабільності банківської системи, частиною якої був ПАТ "АКБ "Новий", а також у незабезпеченні захисту інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки зберігання їх коштів на банківських рахунках. Зазначає також, що рішення НБУ від 13 липня 2017 року безпосередньо порушує права та законні інтереси ДП "КБ "Південне" як акціонера та клієнта ПАТ "АКБ "Новий", оскільки наслідком прийняття вказаних рішень стало запровадження з 14 липня 2017 року у банку тимчасової адміністрації. З цього моменту банк перейшов в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПАТ "АКБ "Новий" було надано Національному банку України повний, передбачений абзацом першим частини третьої статті 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", перелік документів, а тому у відповідача були відсутні підстави для незатвердження Плану припинення банківської діяльності банку. Стосовно віднесення банку до категорії неплатоспроможних суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що у своєму рішенні НБУ посилається на порушення ПАТ "АКБ "Новий" вимог щодо встановлення мінімального розміру регулятивного капіталу в обсязі 200 млн. грн, які запровадженні з 12 липня 2017 року. Разом з тим, відповідно до поданого банком на затвердження НБУ Плану припинення банківської діяльності банку ПАТ "АКБ "Новий" мав намір припинити діяльність з 11 липня 2017 року, тобто до запровадження нових вимог, а тому визнання протиправним рішення НБУ про відмову у затвердженні відповідного Плану має наслідком задоволення позовних вимог й щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про віднесення ПАТ "АКБ "Новий" до категорії неплатоспроможних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національний банк України звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 29 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/779/18, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу Національного банку України.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року задоволено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про приєднання до касаційної скарги Національного банку України.
Представником НБУ подані клопотання про забезпечення його участі під час розгляду справи у касаційному порядку у закритому судовому засіданні та про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ДП "КБ "Південне" ім. М.К. Янгеля" є акціонером ПАТ "АКБ "Новий" та володіє часткою в статутному капіталі даного банку у розмірі 18,3297% акцій банку. Тобто позивач є власником істотної участі в банку та пов`язаною з банком особою.
Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "АКБ "Новий", що оформлене протоколом № 81 від 26 червня 2017 року, затверджено План припинення банківської діяльності ПАТ "АКБ "Новий" без припинення юридичної особи.
27 червня 2017 року ПАТ "АКБ "Новий" звернулось до Національного банку України із заявою № 1/1-715 від 26 червня 2017 року, в якій, керуючись статтею 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", просило погодити План припинення банківської діяльності, затверджений рішенням Загальних зборів акціонерів банку від 26 червня 2017 року.
До вказаної заяви ПАТ "АКБ "Новий" долучено протокол Загальних зборів акціонерів ПАТ "АКБ "Новий" № 81 від 26 червня 2017 року, План припинення банківської діяльності ПАТ "АКБ "Новий".
13 липня 2017 року Національний банк України прийняв рішення № 440-рш/БТ "Про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності ПАТ "АКБ "Новий" у зв`язку з тим, що були підстави для віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також зважаючи на відсутність належного розміру активів, необхідних для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань банку перед вкладниками та іншими кредиторами.
Також, 13 липня 2017 року Національним банком України було прийнято рішення № 441-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Новий" до категорії неплатоспроможних".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили втручання у дискреційні повноваження НБУ, оскільки приймати рішення щодо затвердження або незатвердження Плану припинення банківської діяльності НБУ уповноважений відповідно до Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", в якому чітко визначені підстави для відмови у такому затвердженні. Зазначає, що оскільки у процесі розгляду Плану НБУ має керуватися інтересами всіх вкладників та кредиторів банку, а не лише інтересами окремого власника істотної участі у банку, тому НБУ встановив невідповідність проекту Плану вимогам вказаного вище Закону та відмовив у його затвердженні.
Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки тому, що ДП "КБ "Південний" порушило свій обов`язок щодо докапіталізації ПАТ "АКБ "Новий" до встановленого законодавством рівня, що призвело до настання неплатоспроможності банку та стало підставою для прийняття оскаржуваного НБУ рішення про віднесення ПАТ "АКБ "Новий" до категорії неплатоспроможних.
Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" НБУ погоджує План припинення банківської діяльності за умови відсутності підстав, за яких цей банк може бути віднесений до категорії неплатоспроможних.
Від представника ДП "КБ "Південний" надійшов відзив на касаційну скаргу Національного банку України, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди правильно встановили відсутність правових підстав для відмови Національним банком України у затвердженні Плану припинення банківської діяльності ПАТ "АКБ "Новий" та віднесення останнього до категорії неплатоспроможних; просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Національного банку України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Зі змісту статті 2 Закону України "Про Національний банк України" вбачається, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" банк має право прийняти рішення про припинення здійснення банківської діяльності (далі - банк, що припиняється) без припинення юридичної особи в результаті ліквідації у порядку, передбаченому цією статтею.
Частиною третьою статті 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" встановлено, що банк, що припиняється, протягом трьох робочих днів з дня проведення загальних зборів, передбачених частиною другою цієї статті, подає до Національного банку України у визначеному ним порядку заяву, протокол загальних зборів та затверджений ними План припинення, який має відповідати вимогам Національного банку України та визначати всі заходи, які вживатиме Банк, що припиняється, з метою припиненню здійснення банківської діяльності.
Згідно пункту 18 глави 4 розділу 9 Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правлінні Національного банку України від 8 вересня 2011 року № 306 (далі - Положення № 306), банк, що припиняється за рішенням загальних зборів учасників банку про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи (у порядку, передбаченому Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків"), для погодження Плану припинення банківської діяльності банку без припинення юридичної особи подає до Національного банку такі документи: заяву, протокол загальних зборів учасників банку з рішеннями про припинення здійсненню банківської діяльності без припинення юридичної особи та затвердження Плану припинення; план припинення, затверджений загальними зборами учасників банку.
Відповідно до пункту 19 глави 4 розділу 9 Положення № 306 план припинення має: містити інформацію про обсяги вимог кредиторів; передбачати перелік конкретних заходів щодо задоволення вимог кредиторів; містити строки виконання заходів щодо припинення здійснення банківської діяльності; містити інформацію про наявність ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і намір провадити цю діяльність після відкликання банківської ліцензії.
Частиною третьою статті 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" встановлено, що Національний банк України погоджує План припинення банку, що припиняється, протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви та документів, передбачених абзацом першим цієї частини, за умови відсутності підстав, за яких цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможного.
Пунктом 21 Положення № 306 встановлено, що Національний банк відмовляє в погоджені Плану припинення в разі: 1) виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможних; 2) недотримання загальними зборами учасників банку вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" щодо прийняття рішення про припинення здійснення банком, що припиняється, банківської діяльності та затвердження Плану припинення; 3) подання неповного пакета документів, визначених пунктом 18 глави 4 розділу IX цього Положення, та/або подані документи не відповідають вимогам законодавства України з питань реєстрації та реорганізації банків; 4) подання документів, які містять недостовірну інформацію; 5) недостатності вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань, пов`язаних здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами, у тому числі, Національним банком (крім субординованого боргу).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що з метою реалізації банком права щодо припинення банківської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", банк має розробити та затвердити на загальних зборах План припинення банківської діяльності, який відповідає встановленим цим Законом вимогам, та подає його на погодження до Національного банку України. Зокрема, такий План повинен містити інформацію про обсяги вимог кредиторів та передбачати перелік конкретних заходів щодо задоволення вимог кредиторів. При цьому підставами для відмови у погодженні такого Плану є, зокрема, недостатність вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань перед кредиторами, а також наявність підстав для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.