ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3507/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Укргазвидобування",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна",
представник відповідача - Козарь Ю.І., адвокат (довіреність від 11.11.2019 № 58, свідоцтво від 23.11.2018 № 3320),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 (головуючий суддя Золотарьова Я.С.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 (головуючий Антонік С.Г., судді: Дармін М.О. і Іванов О.Г.)
у справі № 904/3507/19
за позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі - Відповідач)
про стягнення 5 888 253,33 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення штрафу в розмірі 5 888 253,33 грн, нарахованого на підставі пункту 7.5 договору поставки від 11.03.2019 № УГВ 813/30-19 (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача штраф у розмірі 1 766 476,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- матеріалами справи доведено факт поставки трубної продукції Відповідачем на адресу Позивача у кількості і на суму, зазначені у позовній заяві, без рознарядки, чим порушено умови пункту 5.2 Договору;
- перевіривши розрахунок штрафу, суди визнали його арифметично вірним;
- клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу може бути задоволено частково з врахуванням того, що Відповідач поставив товар у строки та у обсягах, які передбачені специфікацією, а Позивач прийняв товар, відвантажений Відповідачем за відсутності рознарядки, без будь-яких зауважень, підписав видаткову накладну та сплатив за поставлений товар.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також тим, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у інших справах у частині застосування статей 42, 44, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким у цій частині задовольнити позовні вимоги. У решті рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди:
- в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 904/4582/18, № 917/562/18, № 910/6046/16, № 910/22964/17, № 910/9765/18, № 910/10427/18, № 910//14170/18, про застосування статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України у подібних правовідносинах;
- не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, щодо застосування статей 42, 44 ГК України;
- залишили поза увагою, що відповідач, заявляючи клопотання про зменшення пені на 90%, не надав жодних доказів на підтвердження підстави для зменшення пені та штрафу.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке відхилено Касаційним господарським судом у зв`язку з його необґрунтованістю та враховуючи, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Відповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 11.03.2019 Позивачем (покупець) та Відповідачем (постачальник) укладено Договір.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікаціях.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 Договору обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі ХІV даного договору.
Згідно з пунктом 5.3 Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та специфікацією.
Відповідно до пункту 7.5 Договору за відвантаження товару без отримання рознарядки, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару, відвантаженого без рознарядки.
11.03.2019 сторони підписали специфікацію № 1 до Договору, в якій узгодили найменування, кількість, ціну за одиницю і загальну вартість товару.
Згідно з пунктом 1 специфікації № 1 загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає 177 598 848,60 грн.
Умовами пункту 3 специфікації № 1 визначено строк поставки товару: 70% об`єму товару протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору, 30% об`єму товару протягом 240 календарних днів з дати укладення Договору.
11.03.2019 сторони підписали специфікацію № 2 до Договору, в якій узгодили найменування, кількість, ціну за одиницю і загальну вартість товару.
Відповідно до пункту 1 специфікації № 2 загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає 765 667 800,00 грн.
Згідно з пунктом 3 специфікації № 2 строк поставки товару: 70% об`єму товару протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору, 30% об`єму товару протягом 240 календарних днів з дати укладення Договору.
11.03.2019 сторони підписали специфікацію № 3 до Договору, в якій узгодили найменування, кількість, ціну за одиницю і загальну вартість товару.
Пунктом 1 специфікації № 3 передбачено, що загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає 763 713 420,00 грн.
Відповідно до пункту 3 специфікації № 3 строк поставки товару: 70% об`єму товару протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору, 30% об`єму товару протягом 240 календарних днів з дати укладення Договору.
Позивачем було направило на адресу Відповідача рознарядку від 04.04.2019 № 30/176 на часткове відвантаження продукції за специфікаціями № 1, № 2, № 3.
Відповідач відповідно до накладних від 19.05.2019 №4682180, від 22.05.2019 № 4674180, від 22.05.2019 № 4702180, від 22.05.2019 № 4701180, від 21.05.2019 № 4672180, від 22.05.2019 № 4700180, від 29.05.2019 № 4791180, від 29.05.2019 № 4810180, від 30.04.2019 № 4293180, від 29.05.2019 № 4792180, від 29.05.2019 № 4793180 відвантажив товар із перевищенням обумовленої у рознарядці від 04.04.2019 № 30/176 кількості, а саме:
- відвантажив 749,259 тонни, чим перевищив обсяг товару, зазначений у рознарядці, на 399,674 тонни (сума товару, що складає перевищення, становить 26 571 964,08 грн; позиція 1 специфікації № 3);
- відвантажив 675,326 тонни, чим перевищив обсяг товару, зазначений у рознарядці, на 261,762 тонни (сума товару, що складає перевищення, становить 13 332 336,34 грн; позиція 4 специфікації № 3).
Також Відповідач без рознарядки за накладними від 21.05.2019 № 4673180, від 19.05.2019 № 4683180, від 19.05.2019 № 4684180, від 23.05.2019 № 4770180, від 24.05.2019 № 4771180 відвантажив Позивачу товар у кількості 300,184 тонни труби обсадної 244,48x11,99 (сума товару, що відвантажена без рознарядки, становить 18 978 232,85 грн).
Усього Відповідачем відвантажено без рознарядки 899,769 тонни труб обсадних, що складає суму 58 882 533,27 грн.
При цьому відвантажена продукція була прийнята Позивачем та оплачена.
У зв`язку з відвантаженням Відповідачем товару Позивачу без рознарядки останній нарахував штрафні санкції відповідно до пункту 7.5 Договору, у розмірі 5 88 253,33 грн.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення 5 888 253,33 грн.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що Відповідачем дійсно допущено порушення умов Договору, що полягає у відвантаженні продукції без рознарядки. Даним порушенням Позивачу збитків не завдано. Позивач, згідно з умовам Договору, має право на нарахування штрафу.
Однак використання свого права в повному обсязі, а саме нарахування штрафу у сумі 5 888 253,33 грн., за відсутності збитків, на думку суду, не відповідає передбаченим у статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій-другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, встановив і межі здійснення цивільних прав, зазначивши, що при здійснені своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняється з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).