ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №0240/3395/18-а
адміністративне провадження №К/9901/28798/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Ланецького"
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (суддя-доповідач Сушко О.О., судді: Смілянець Е.С., Залімський І.Г.)
у справі за позовом Фермерського господарства "Ланецького"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фермерське господарство "Ланецького" (надалі також - позивач, ФГ "Ланецького") звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі також - відповідач, правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 вересня 2019 року №0008471400, №0008461400.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ "Янтаріна" та ТОВ "Укрекспотрейд" не відповідають дійсності, адже операції підтверджені усіма необхідними первинними документами. Також зазначив, що транспортування товарів за договорами поставки, укладеними із ТОВ "Янтаріна" та ТОВ "Укрекспотрейд", здійснювалось саме на замовлення та оплату постачальників. При цьому вказав, що поставка товару у спосіб, що не передбачений умовами договору, не може свідчити про безтоварність такої операції, адже факт поставки товару підтверджений первинними документами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що факт отримання позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентами були спростовані наявними в матеріалах справи доказами, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на податок на додану вартість.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідачем доказів на підтвердження заперечень директора ТОВ "Укрекспотрейд" щодо своєї участі у господарській діяльності такого суб`єкта господарювання не надано, а здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва щодо контрагента позивача не свідчить про відсутність факту здійснення цих господарських операцій.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджується відповідними доказами, до того ж встановлені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції обставини, зокрема щодо транспортування товару, підписання неуповноваженими особами підтверджують штучне формування сум податкового кредиту лише з метою отримання податкових вигод.
Суд апеляційної інстанції, роблячи висновок про правомірність збільшення відповідачем сум податкового зобов`язання та штрафних санкцій, послався також на відсутність постачання мінеральних добрив по ланцюгу постачання (ТОВ "Янтаріна" придбано борошно, а реалізовано мінеральні добрива), списання їх у січні місяці та під неіснуючі посівні площі; невідповідність умов транспортування фактичним, відсутність у позивача сертифікатів відповідності виробника,як обставини, що спростовують фактичне здійснення операцій.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 4 серпня 2017 року №1263/1412/36244177, згідно з яким позивачем порушено вимоги у пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201. статті 201 Податкового кодексу України.
Висновки відповідача про порушення наведених норм ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно включив о складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами операцій із ТОВ "Янтаріна" та ТОВ "Укрекспотрейд", оскільки такі операції фактично здійснені не були. Висновки відповідача про нездійснення операцій ґрунтуються на тому, що:
- в провадженні ГУ ДФС у Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження, в ході розслідування якого були допитані посадові особи та засновники ТОВ „Укрекспотрейд, які зазначили, що жодних документів не підписували та жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мають;
- відсутнє постачання мінеральних добрив по ланцюгу постачання ТОВ "Янтаріна";
- ТОВ "Янтаріна" за податковою адресою не знаходиться; керівник, головний бухгалтер, засновник цього підприємства відмовився від надання будь-яких пояснень;
- відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ „Янтаріна" 30 листопада 2016 року отримало 1167 тон борошна від ПП „Хімтехнострой" на суму 11499 тис. грн. та в цей же день здійснило операції по поставці товарів, робіт, послуг суб`єктам господарювання України, а саме: розробка проекту реконструкції заводу вин в Криму, транспортно-експедиційні послуги, будівельно-монтажні роботи, рекламні послуги, продаж продуктів харчування, кропу, петрушки, шпинату, одягу, автозапчастин, електропобутових товарів, подушок, ковдр, парфумів, міндобрив, комплектуючих до комп`ютера та ін.;
- ТОВ „Янтаріна" здійснило підписання податкових накладних на адресу позивача в один день - 30 листопада 2016 року, які зареєстровані 15 грудня 2016 року;
- на поставлений товар у позивача відсутні сертифікати відповідності виробника.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 вересня 2017 року:
- №0008471400, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 457406,00 грн.;
- №0008461400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 763456,00 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та ТОВ "Укрекспотрейд", а також ТОВ "Янтаріна" укладено договори поставки товарів (мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин), на підтвердження фактичного придбання яких надано зокрема копії рахунків на оплату, платіжних доручень, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних.
Також позивачем під час судового розгляду надано докази використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а саме акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що операції між позивачем та його контрагентами фактично не здійснювались, безпідставно дійшов висновку про правомірність оскаржуваного акта індивідуальної дії, оскільки:
- в оскаржуваному рішенні суд не конкретизував та не обґрунтував які саме первинні документи містять дефекти і не можуть вважатись первинними та яким чином вони впливають на визнання операцій з поставці мінеральних добрив недійсними;
- норми чинного законодавства не визначають сертифікати якості (відповідності) товару як документи первинного бухгалтерського обліку, а тому сам по собі факт їх відсутності, за наявності інших документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у господарській діяльності, не може бути безумовною підставою для невизнання права платника податку на податковий кредит;
- лише наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі послуги (роботи, товари) не отримувались платником податків від його контрагента;
- жодного документального підтвердження обставин, що відображені в акті перевірки, зокрема, доказів на підтвердження заперечень директора ТОВ "УКРЕКСПОТРЕЙД", щодо причетності до господарської діяльності відповідного суб`єкта господарювання представниками відповідача не надано;
- Товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує про дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та посилається зокрема на таке:
- в ході проведення документальної перевірки встановлено, що на поставлений товар у позивача відсутні сертифікати відповідності виробника;
- в ході допиту посадові особи та засновники ТОВ "Укрекспотрейд" зазначили, що жодних документів не підписували та жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мають;
- відсутнє постачання мінеральних добрив по ланцюгу постачання від ТОВ "Янтаріна";
- умови транспортування по договорах не відповідають фактичним умовам поставки товару.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.