ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/18680/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020
(головуючий - Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Євсіков О.О.)
у справі №910/18680/19 Господарського суду міста Києва
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову,
особи, які можуть отримати статус учасника справи: 1) Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл"
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (далі - ТОВ "Корнет Холдинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, зазначивши осіб які отримають статус учасника справи: відповідача 1 - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"), відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (далі - ТОВ"Міроіл").
У заяві про забезпечення позову ТОВ "Корнет Холдинг" просило суд зупинити дію договору поставки № ЦЗВ-14-02719-01 від 09.09.2019 (далі - договір поставки), укладеного за результатами тендерної процедури № UA-2019-03-07-001178-b та додаткових угод № 1 від 11.10.2019 та № 3 від 16.12.2019 до договору поставки № ЦЗВ-14-02719-01 від 09.09.2019 шляхом заборони АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" та ТОВ "Міроіл" вчиняти будь-які дії на виконання зазначеного договору.
2. Заява про забезпечення позову мотивована наявністю у заявника обґрунтованих припущень, що невжиття таких заходів забезпечення позову може у подальшому унеможливити виконання рішення та відновлення порушених прав заявника. Так, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що має намір звернутись з позовом про скасування електронного аукціону та визнання недійсним договору поставки, укладеного між АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" та ТОВ "Міроіл", оскільки, договір суперечить положенням ст.ст. 3, 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, виконання умов договору поставки АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Міроіл" фактично унеможливить виконання судового рішення у спорі і захист порушених прав та інтересів заявника за його позовом, в разі задоволення його позову про визнання недійсним договору поставки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 заяву ТОВ "Корнет Холдинг" про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено АТ"Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" та ТОВ "Міроіл" вчиняти будь-які дії на виконання договору поставки від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02719-01 та додаткових угод № 1 від 11.10.2019 та № 3 від 16.12.2019 до договору поставки. В іншій частині заяви ТОВ "Корнет Холдинг" відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано тим, що у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі задоволення позову про визнання договору поставки та додаткових угод до нього недійсними, обраний ТОВ "Корнет Холдинг" спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним та фактично унеможливить виконання судового рішення зі спору і, як наслідок, заявник не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Водночас, суд відмовив в частини заяви про зупинення дії договору поставки, з посиланням на те, що по-перше, обраний заявником захід забезпечення у цій частині не узгоджується з положеннями пунктів 1 - 9 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а по-друге, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії на виконання договору поставки, буде достатньо для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів заявника.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову апеляційний суд посилався на те, що:
- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та про наявність підстав для її задоволення, оскільки, застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ними договору, призводить до блокування господарської діяльності відповідачів і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника укладенням спірного правочину, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи. Водночас, запропонований заявником спосіб забезпечення позову, в даному випадку, може завдати значних та незворотних наслідків для забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту та галузі в цілому (забезпечення паливно-мастильними матеріалами),
- крім того, запропонований заявником захід забезпечення позову має ознаки вирішення справи по суті, що є неприпустимим в силу положення ч. 11 ст. 137 ГПК України, в якій прямо зазначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті,
- вказане свідчить про недоведеність заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також неспівмірність заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, а тому, відсутні правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, ТОВ "Корнет Холдинг" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2019.
6. Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що апеляційним судом неправильно застосовано положення ст.ст. 136, 137 ГПК України.
Крім того, скаржник посилається на те, що апеляційним судом не враховано правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а саме щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залиши без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
8. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
9. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
10. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
11. Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
12. Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
13. Відповідно статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
14. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).
15. Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
16. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
17. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.