ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №824/185/17-а
адміністративне провадження №К/9901/17513/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (головуючий суддя - Дембіцький П.Д.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді - Совгира Д.І., Гонтарук В.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В березня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо звільнення його зі служби в Національній поліції України, поновити його на роботі на посаді, яку він займав до звільнення зі служби, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, розмір якого складає 47811,00грн, допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині виплати середнього заробітку за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №38 о/с від 13.02.2017 позивача звільнено зі служби в поліції за підпунктом 4 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації ) частини 1 статті 77 ЗУ "Про національну поліцію". Вказаний наказ позивач вважає незаконним, оскільки відповідач звільнив його без надання йому гарантій щодо права громадянина на працю. На час звільнення позивача у відповідача була можливість використати ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції шляхом переведення на іншу посаду, оскільки був у наявності цілий ряд вакантних посад, однак відповідач не запропонував позивачеві переведення на іншу вакантну посаду. За таких обставин позивач вважає, що його звільнення відбулось з порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Зобов`язано відповідача - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України змінити підстави звільнення позивача - підполковника поліції ОСОБА_1 (0064889) - заступника начальника управління - начальника відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області, а саме: за пунктом 4 частини 1 (у зв`язку з скороченням штатів або проведення реорганізації) змінити на: - за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 13.02.2017 №38о/с (по особовому складу) із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (0064889).
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що відповідач при прийняті рішення не врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, зважаючи на наступне. Крім того, дослідивши матеріали службового розслідування, судом встановлено, що висновком службового розслідування встановлено порушенням позивачем службової дисципліни. Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача змінити підстави звільнення позивача, а саме: за пунктом 4 частини 1 (у зв`язку з скороченням штатів або проведенням реорганізації) змінити на: за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 13.02.2017 року № 38 о/с із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України.
Скасовано наказ начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 38 о/с від 13.02.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновити ОСОБА_1 на посаді, яку він займав до звільнення зі служби або на рівнозначній посаді.
Стягнуто з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 92753,34 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи. Оскільки в органах Національної поліції України були вакантні посади, однак позивачу вони не пропонувались, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ винесено не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом України "Про Національну поліцію" та законодавством України про працю. Крім того, колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції при зобов`язанні відповідача змінити підстави звільнення позивача підмінив орган державної влади, яким є Департамент внутрішньої служби Національної поліції України, і вийшов за межі повноважень, якими наділений суд відповідно до закону. Також, у зв`язку зі скасуванням наказу про звільнення позивача та поновленням останнього на займаній посаді суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 92753,34грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
20 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, в якій відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що відносно позивача проведено службове розслідування, за результатом якого останнього вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності. Проте, враховуючи, що наказом Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 посаду позивача вирішено скоротити, відповідач обмежився цим та звільнив останнього у зв`язку із скороченням штатної чисельності. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що наказом №3 від 05.01.2017 позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та не накладено на нього дисциплінарного стягнення, а отже і відсутні підстави для зобов`язання відповідача змінити підстави звільнення ОСОБА_1 також посилається на те, що апеляційним судом застосовано до спірних правовідносин норми загального трудового законодавства, а не спеціального, що регулює порядок проходження служби в поліції. Щодо висновків суду про незапропонування позивачу вакантних посад, скаржник зазначає, що позивач до моменту звільнення був відсторонений від посади (на підставі ухвали суду), у зв`язку з чим призначення його на будь-яку іншу посаду заборонено. Також скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази - матеріали службового розслідування щодо позивача, адже своїми діями позивач дискредитував звання поліцейського.
Позивачем до суду подано заперечення на касаційну скаргу, в якому останній вказує про безпідставність викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України Чернівецької області, а в подальшому в Головному Управлінні Національної поліції в Чернівецькій області.
Відповідно до наказу № 1 від 07.11.2015 ОСОБА_1 прийнятий на службу в Національну поліцію України (а.с.12).
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 15.06.2016 №79-ос позивача призначено на посаду заступника начальника відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області (а.с.124).
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 02.08.2016 №101-ос підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області. (а.с.125).
Наказом Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України" затверджено перелік змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки та скорочено посаду заступника начальника управління - начальника відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області. (а.с.130-133).
На виконання наказу Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України" 01.12.2016 підполковника поліції ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення. (а.с.126).
16 січня 2017 року на адресу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України позивач надіслав рапорт, відповідно до якого просив призначити його на будь-яку іншу (нижчу) вакантну посаду в управлінні внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Національної поліції або іншому органі (підрозділі) Національної поліції України із урахуванням освіти, досвіду роботи, а також обмежень, встановлених ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2016 року в частині неможливості покидати без дозволу органу досудового розслідування місця проживання.
13.02.2017 наказом начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №38 о/с від 13.02.2017 підполковника національної поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області з 16 лютого 2017 року звільнено зі служби в поліції за підпунктом 4 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації ) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с. 127).
Відповідно до листа Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 24 березня 2017 року №14оз/42-02/04-16 у зв`язку із скороченням посади, яку обіймав позивач, рапорт підполковника поліції ОСОБА_1 від 16 січня 2017 року не розглядався. Додатково було проінформовано, що в УВБ в Чернівецькій області та Департаменті були наявні вакантні посади середнього складу поліції. (а.с. 34).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 2 липня 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1, 3-5 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.