ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №489/4827/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33507/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Косцова І.П.) у справі №489/4827/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора патрульної поліції Деркач Дар`ї Сергіївни
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
30 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до інспектора патрульної поліції Деркач Дар`ї Сергіївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила скасувати постанову серії АР №040142 від 23 вересня 2016 року про накладення штрафу у розмірі 425 грн за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України.
В обґрунтування позову зазначено про відсутність порушень Правил дорожнього руху та доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушенняю.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постанову серії АР № 040142 від 23.09.2016, винесену у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн скасовано.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що порушення правил дорожнього руху, пов`язане із ненаданням переваги в русі, потребує відеофіксації, оскільки є оціночним і суд повинен пересвідчитись, чи дійсно дії позивача примусили чи могли примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Однак, відповідачем не викладено жодних заперечень та не надано жодних належних доказів правомірності дій посадової особи та на спростування доводів, викладених в поясненнях позивача, що підтверджуються матеріалами справи та наведеними законодавчими нормами. Отже, суд дійшов висновку, що факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження при розгляді справи, у матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задоволено.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2017 року скасовано.
Прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Деркач Дар`ї Сергіївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що патрульними дійсно не було зафіксовано факту правопорушення на нагрудний відеореєстратор, але це не означає, що особа, яка вчинила проступок, має уникнути адміністративної відповідальності. Колегія суддів вирішила, що достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ (оскарження рішень поліцейських патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності) є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, та свідчення поліцейських - свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським, який виніс оскаржувану постанову. Такі докази, на думку суду, є достатніми, допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які безсумнівно спростують пояснення та свідчення поліцейських. Також суд врахував, що ОСОБА_1 отримала під підпис копію спірної постанови про накладення штрафу та письмово не висловила жодних зауважень щодо того, що не погоджується з інкримінованим правопорушенням. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, прийнявши до уваги пояснення позивача, ніяким чином не відреагував на пояснення самих патрульних, які, побачивши з боку позивача порушення Правил дорожнього руху, зупинили транспортний засіб та притягнули водія до адміністративної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
05 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, в якій позивач просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки поясненням допитаного в судовому засіданні інспектора патрульної поліції Кондратова С.О., який пояснив, що автомобіль, якому позивач мав дати дорогу, почав рухатись повільно і в результаті руху автомобіля позивача йому не довелось змінювати напрямок або швидкість руху. Вважає, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що оскаржувана постанова є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є безпідставними, оскільки така постанова є результатом розгляду самої адміністративної справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що порушення правил дорожнього руху, пов`язане із ненаданням переваги в русі, потребує відеофіксації, оскільки є оціночним. Вважає, що самі лише пояснення відповідача як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення не можуть братися до уваги, оскільки відповідач у спірних правовідносинах виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді адміністративної справи. Щодо не наведення скаржником в оскаржуваній постанові будь-яких зауважень позивач зазначає, що вона скористалась належним способом захисту своїх прав шляхом оскарження цієї постанови до суду, що узгоджується з положеннями КУпАП.
Відповідачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування якого вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 вересня 2016 року о 13:55 год водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Volksvagen" на перехресті вул. Комсомольська та проспекту Центральний у м. Миколаїві, повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофору, не надала переваги в русі транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку прямо та повертали праворуч, чим порушила п.16.6 Правил дорожнього руху.
За фактом скоєння даного правопорушення 23 вересня 2016 року інспектором патрульної поліції винесена постанова серії АР №040142 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 грн за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України (а.с.6).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Як встановлено частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України).
Згідно з п. 16.6 ПДР України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.