ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №817/667/18
адміністративне провадження №К/9901/69167/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Гумат" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 (суддя Дорошенко Н.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (головуючий суддя Пліш М.А., судді: Судова-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.) у справі №817/667/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Гумат" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Гумат" звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0044915001, №0044905001, якими нараховано штрафні санкції у розмірі 9189,00 грн та 2870,00 грн відповідно.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю нарахування штрафних санкцій, оскільки платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, а тому у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні. Вважає, що у нього відсутній на час проведення відповідачем перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість податковий борг за самостійно узгодженими податковими зобов`язаннями, що виключає застосування до ТОВ "Еко-Гумат" штрафу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 відмовлено в задоволенні позову.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штраф на підставі ст.126 ПК України, зважаючи на те, що матеріали податкової звітності позивача, дані інтегрованої картки платника податків в повній мірі підтверджують факт порушення ТОВ "Еко-Гумат" встановленого законом строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, яке набуло статусу податкового боргу та було погашене шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань в наступних звітних (податкових) періодах.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судів є необґрунтованими, винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами не враховано положення ст. 50 ПК та зазначає, що позивачем самостійно виявлено помилку у поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок, з поданням такого уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні, а тому у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Також вказує, що сплачену позивачем суму податку на додану вартість за жовтень 2017 безпідставно зарахував як погашення податкового боргу по податку на додану вартість за вересень 2017 року та нарахував позивачу штраф у розмірі 28700,00 грн.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженою особою відповідача на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.126.1 ст.126 ПК України, у порядку пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по ТОВ "ЕКО-ГУМАТ" (код ЄДРПОУ 38655785).
Результати перевірки оформлені актом №335/17-00-50-01/38655785 від 12.02.2018, яким встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме - терміни сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість (зазначеного у поданій податковій декларації за податковий період, визначений п.203.1 ст. 203 ПК України):
податкова декларація з податку на додану вартість від 18.10.2017 №9216069620, термін сплати 30.10.2017, сума зобов`язань 17228,00 грн., дата фактичної сплати 16.01.2018 в сумі 17228,00 грн., кількість днів затримки сплати грошового зобов`язання 78;
податкова декларація з податку на додану вартість від 17.11.2017 №9243165738, термін сплати 30.11.2017, сума зобов`язань 28667,00 грн., дата фактичної сплати 16.01.2018 в сумі 28667,00 грн., кількість днів затримки сплати грошового зобов`язання 47;
податкова декларація з податку на додану вартість від 18.10.2017 №9216069620, термін сплати 30.10.2017, сума зобов`язань 28700,00 грн., дата фактичної сплати 27.11.2017 в сумі 28700,00 грн., кількість днів затримки сплати грошового зобов`язання 28 .
19.02.2018 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0044915001, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання 45895,00 грн ТОВ "Еко-Гумат" нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 9189,00 грн.
19.02.2018 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0044905001, яким за затримку менше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання 28700,00 грн. нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 2870,00 грн.
З огляду на заявлені вимоги та фактичні обставини, встановлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).
Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.
Так, пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Отже законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.
У зв`язку із цим слід зазначити, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.