Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 451/405/17
провадження № 61-1502св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дмитрівський навчально-виховний комплекс Рахівського району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дмитрівського навчально-виховного комплексу (далі - Дмитрівський НВК) Рахівського району Львівської області про скасування дисциплінарного стягнення.
Позов мотивовано тим, що з 01 квітня 1985 року по 28 грудня 2015 року вона працювала на посаді прибиральника службових приміщень Дмитрівського НВК. Протягом вказаного періоду до дисциплінарної відповідальності не притягувалась. Наказом директора Дмитрівського НВК від 07 грудня 2015 року № 74 на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач зазначає, що оспорюваний наказ не був їй вручений особисто та не скеровувався на її адресу поштою. Вказаний наказ вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді догани до неї було застосовано без дотримання встановленого статтею149 КЗпП України порядку, так як ні директор школи, ні інші посадові особи перед накладенням дисциплінарного стягнення пояснень у неї не відбирали, а саме дисциплінарне стягнення за неякісне, на думку відповідача, прибирання було застосоване на підставі акту від 04 грудня 2015 року, який позивач вважає нікчемним, так як акт не містить нумерації, складений відносно групи осіб (5 прибиральниць) та у ньому не конкретизовано, яке дисциплінарне порушення допустила саме вона. Крім того, зазначає, що на час прийняття наказу від 07 грудня 2015 року № 74 вона була членом профспілки Дмитрівського НВК, однак на засідання профкому, де вирішувалося питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, її не запрошували, відповідно і рішення з цього питання винесено без її думки.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила скасувати наказ від 07 грудня 2015 року № 74 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 04 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення було порушено вимоги частини першої статті 149 КЗпП України, однак позивач, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, пропустила позовну давність, передбачену частиною першою статті 233 КЗпП України, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в позові про застосування якої заявлено відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
ПостановоюЛьвівського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Радехівського районного суду Львівської області від 04 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові з інших підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач мав передбачені трудовим законодавством підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, яке накладено з дотриманням вимог статей 147-149 КЗпП України щодо порядку та строку застосування дисциплінарного стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що в акті від 04 грудня 2015 року, на підставі якого був виданий наказ від 07 грудня 2015 року № 74, в порушення частини першої статті 28 ЦК України, не вказане повне ім`я фізичної особи, яке складається з прізвища, ім`я та по-батькові, а зазначено лише ОСОБА_1 . Також вказаний акт складений з порушенням типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, а саме: акт не містить реєстраційного індексу; складений на групу осіб, не конкретизовано, яке дисциплінарне порушення зробила саме ОСОБА_1 . Апеляційним судом неправильно застосовано статтю 147 КЗпП України, а також частину першу статті 149 КЗпП України, оскільки перед накладенням дисциплінарного стягнення не було відібрано пояснення. Суди попередніх інстанцій не встановлювали повноваження ОСОБА_3 про те, що вона є директором Дмитрівської НВК, а тому всі документи надані суду за її підписом є недійсними. Заявник зазначає, що в порушення статті 36 ЦПК України та частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, апеляційний суд безпідставно відмовив у відводі суддів Мікуш Ю. Р. та Павлишин О. Ф., оскільки апеляційний суд, до складу колегії якого входили зазначені судді, прийняв несправедливе рішення по справ № 451/110/16.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому в березні 2019 року відзиві Дмитрівський НВК просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що воно ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги є необґрунтованими та висновків суду не спростовують. При цьому зазначають, що мотивом подання цього позову є необхідність створення позивачем штучного приводу для перегляду судових рішень щодо поновлення її на роботі, оскільки рішення суду, яким відмовлено позивачу в поновленні на роботі набрало законної сили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами