Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1623/17
провадження № 61-844св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 року у складі судді Реви 0. І. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: комунальне підприємство "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства", виконавчий комітет Переяслав- Хмельницької міської ради,
третя особа - Переяслав-Хмельницький міський голова Костін Тарас Вікторович,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" (далі - КП "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства") про поновлення на роботі на посаді начальника комунального підприємства та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що його звільнення з роботи є незаконним в силу того, що наказ про його звільнення підписала неповноважна особа; на сесії Переяслав-Хмельницької міської ради в лютому 2017 року роботу очолюваного ним підприємства було визнано задовільною; за два місяці до закінчення строку контракту ним подано заяву Переяслав-Хмельницькому міському голові про намір продовжувати роботу; трудовий колектив підприємства звернувся до сесії міської ради про залишення його на посаді; таке колективне звернення було підтримано депутатами ради на засіданні сесії в квітні 2017 року; займаючи посаду начальника, він виконував свою роботу чесно і сумлінно та не порушував умови укладеного контракту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано наказ № 115-к від 18 травня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", виданий в. о. начальника комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" ОСОБА_2, незаконним. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що начальник комунального підприємства призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови за умовами контракту. Визначальним при звільненні такого керівника є факт наявності розпорядження міського голови про звільнення. Правомірність такого розпорядження в даному судовому засіданні не оспорювалася, оскільки позивач помилково вважав, що його звільнено рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради. Стосовно наказу № 115-к від 18 травня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", виданого в.о. начальника комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" ОСОБА_2, цей наказ суперечить вимогам пункту 8.6 Статуту комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства", відповідно до якого начальник підприємства звільняється з посади розпорядженням міського голови за умовами контракту. Наказ про звільнення діючого начальника підприємства видано виконуючим обов`язки начальника без достатньої правової підстави. Доказів того, що ОСОБА_2 мав право видавати такий наказ відповідачами не надано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції змінено. Виключено із мотивувальної частини рішення посилання суду щодо юридичної оцінки та законності розпорядження № 78/7-09 від 10 травня 2017 року міського голови Т. В. Костіна Переявлав-Хмельницької міської ради Київської області. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, визнаючи наказ № 115-к таким, що суперечить вимогам пункту 8.6 Статуту комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства", відповідно до якого начальник підприємства звільняється з посади розпорядженням міського голови за умовами контракту, суд першої інстанції правильно дійшов висновку та визнав його незаконним. Положенням частини першої статті 14 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В порушення вимог вищезазначеної норми суд першої інстанції у мотивувальній частині судового рішення зазначив, (мовою оригіналу) що "Із змісту розпорядження Переяслав- Хмельницького міського голови від 10 травня 2017 року № 78/7-09 вбачається, що воно суперечить вимогам законодавства в частині дати його видання. Таке розпорядження було прийнято (видане) міським головою за 9 днів до дня закінчення контракту із позивачем, що суперечить не лише положенням укладеного контракту, а й вимогам статей 23 та 36 КЗпП України: розпорядчий документ видано не за закінченням строку, а до його настання", хоча саме розпорядження не було предметом судового розгляду. Натомість, розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції був зобов`язаний дотримуватися вимог частини першої статті 14 ЦПК України та розглядати спір в межах позовних вимог та не входити в обговорення питань, що не стосувалися предмету спору, не встановлювати наперед фактів та не надавати їм відповідної юридичної оцінки, зокрема, законності розпорядження № 78/7-09 від 10 травня 2017 року міського голови Т. В. Костіна Переявлав-Хмельницької міської ради Київської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що уповноваженим суб`єктом розірвання з ним контракту була Хмельницька міська рада, а не її виконавчий комітет чи голова. Також суди не звернули уваги на процедуру припинення трудового договору, встановлену контрактом, яка передбачає, що якщо за місяць до закінчення терміну дії контракту жодна зі сторін не виявила наміру про укладення нового чи його розірвання, контракт продовжує діяти на наступний рік. Матеріали справи не містять доказів того, що його повідомлено про припинення контракту за місяць до закінчення його строку. Крім того, в день звільнення він перебував у стані тимчасової непрацездатності.
(2) Позиція КП "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального
господарства"
У відзиві на касаційну скаргу КП "Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" зазначає, що законодавець відносить до повноважень голови міського голови звільнення з посад керівників підприємств, що належать до комунальної власності, таке рішення міський голова приймає одноособово, а не у складі колегіального органу. Позивача за два місяці до закінчення строку дії контракту повідомлено про те, що трудові відносини будуть припинені 19 травня 2017 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору. Таким чином, розпорядження голови від 10 травня 2017 року № 73/7-09 прийнято в межах повноважень, наданих законом.
(3) Позиція виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради
У відзиві на касаційну скаргу виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради зазначає, що звільнення з посад керівників підприємств, що належать до комунальної власності, є реалізацією головою міської ради власних повноважень, що визначені законом та контрактом. Позивача за два місяці до закінчення строку дії контракту повідомлено про те, що трудові відносини будуть припинені 19 травня 2017 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).