ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 759/15922/17
провадження № 61-44985 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець Віталій Васильович,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року в складі судді П`ятничук І. В. та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року в складі колегії суддів Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, судді Солом`янського районного суду м. Києва Українця В. В. і з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов`язати Державу Україна в особі Державної казначейської служби України відшкодувати йому 1 109 790 грн у рахунок моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями судді.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в листопаді 2016 року він звернувся до суду з позовом до судді Дніпровського районного суду міста Києва Марченко М. В. про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями судді.
Ухвалою Солом`янського районного суду від 16 травня 2017 року в складі судді-доповідача Українця В. В. указана позовна заява повернута без розгляду позивачеві.
Указане рішення було скасоване в апеляційному порядку, а справа знову була розподілена на суддю Українця В. В., який неодноразово приймав ухвали, які позбавили ОСОБА_1 доступу до правосуддя в інших справах.
Унаслідок незаконних дій судді в нього погіршився стан здоров`я, виникли душевні страждання, які позбавили його можливості реалізовувати свої звички та бажання, порушили конституційні права ОСОБА_1 на справедливий суд.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності судді), здійснених при розгляді конкретної справи не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального контролю. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про завдання йому моральної шкоди з вини відповідачів внаслідок постановлення суддею ухвал з процесуальних питань.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції на підставі всебічно досліджених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року в складі судді Українця В. В. у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпровського районного суду міста Києва Марченко М. В. про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року в складі судді Українця В. В. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2017 року в складі судді Українця В. В. в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2017 року в складі судді Українця В. В. позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві в зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2017 року скасовано, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Українця В. В. відмовлено.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року задоволено заяву про самовідвід судді-доповідача Українця В. В. і передано справу для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 ЦПК України в редакції, чинній на момент вирішення питання про відвід судді.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.