Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/702/18
провадження № 61-47637св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -Одеський національний політехнічний університет,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
15 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського національного політехнічного університету (далі - Одеський НПУ, Університет) про поновлення на роботі, оплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що 17 жовтня 2017 року на засіданні Вченої ради хіміко-технологічного факультету Одеського НПУ ОСОБА_1 обраний, без обумовленого терміну, на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології.
18 жовтня 2017 року йому стало відомо, що завідуючий кафедрою технології неорганічних речовин і екології Одеського національного політехнічного університету (далі - ТНРЕ Одеського НПУ) ОСОБА_2 обманом, не повідомивши його, рекомендував перевести його з 17 жовтня 2016 року до 30 червня 2017 року з оплатою за рахунок спеціальних коштів, тобто до 30 червня 2017 року.
У наказі від 17 жовтня 2016 року 981-к про переведення позивача за строковим трудовим договором з 17 жовтня 2016 року до 30 червня 2017 року зфальшована дата засідання Вченої ради хіміко-технологічного факультету (далі -Вчена рада), - написано 13 жовтня 2016 року протокол № 2, але секретар Вченої ради ОСОБА_5 не змогла приїхати на роботу у зв`язку несприятливими погодними умовами.
23 червня 2017 року позивач звернувся з письмовою заявою до ректора Одеського НПУ ОСОБА_3 з проханням про відміну наказу від 17 жовтня 2016 року № 981-к про закінчення терміну роботи 30 червня 2017 року як такого, що порушує його конституційні права на працю та законодавства.
10 жовтня 2017 року позивач отримав відповідь ректора ОНПУ від 09 жовтня 2017 року № 2343/85 - відписку, якою проігноровано його конституційні права на працю та пенсійне забезпечення.
Враховуючі протиправні дії керівництва відповідача, позивачу завдана майнова та моральна шкода.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року позов залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги щодо відновлення позивача на посаді доцента в Одеському НПУ є безпідставними. Вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є похідними від первісних позовних вимог щодо поновлення на роботі, тому не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року залишене без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив обґрунтоване судове рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалене у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
29 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У січні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.
Суд апеляційної інстанції перешкоджав позивачу у достопі до правосуддя, оскільки залишив апеляційну скаргу без руху для сплати судового збору, чим створив штучні перешкоди і змусив сплатити позивача 1057,20 грн судового збору.
Суд не з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Суд допустив порушення Закону України "Про науково та науково-технічну діяльність" (далі - Закон), не звернув уваги на статтю 24 Закону згідно з якою держава встановлює для наукових (науоково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що зебезпечує престижність наукової праці та стимцулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Суд не звернув уваги на статтю 51 КЗпП України відповідно до якої держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення не вказав, які докази, надані позивачем були відхилені, і мотиви їх відхилення. Суд не дав вмотивовану оцінку кожному аргументу, викладеному в позові.
Суд не встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси ОСОБА_1, за захистом яких мало місце його звернення до суду.
Суд не взяв до уваги, що згідно зі статтею 2371КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд не звернув уваги, що у звязку із звільненням з роботи позивач не допрацював до досягнення віку, необхідного для одержання пенсії науково-педагогічного працівника, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Аргументи інших учасників справи
07 лютого 2019 року Університет подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені законні й обґрунтовані рішення. Касаційна скарга є необгрунтованою, безпідставною.
Доводи касаційної скарги, грунтуються лише на припущеннях та емоціях.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 з 01 вересня 2010 року до 31 серпня 2015 року та з 01 вересня 2015 року до 29 липня 2016 року працював на посаді доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології хіміко-технологічного факультету Одеського НПУ на підставі строкових трудових договорів, як обраний за конкурсом.
З 01 вересня 2016 року позивач прийнятий на роботу на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології хіміко-технологічного факультету Одеського НПУ до конкурсу.
06 жовтня 2016 року на засіданні трудового колективу кафедри технології неорганічних речовин і екології хіміко-технологічного факультету Одеського НПУ затверджено висновки про професійні та особисті якості претендента на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології хіміко-технологічного факультету ОСОБА_1
13 жовтня 2016 року на засіданні Вченої ради на підставі результатів таємного голосування ОСОБА_1 обрано за конкурсом на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології та рекомендовано ректору Одеського НПУ для переведення на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології як такого, що обраний за конкурсом.
17 жовтня 2016 року позивач звернувся до Ректора Одеського НПУ з заявою про переведення його з 18 жовтня 2017 року до 30 червня 2021 року на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології за строковим трудовим договором, як обраного за конкурсом.
Відповідно до наказу від 17 жовтня 2016 року № 981-к на підставі заяви ОСОБА_1 та витягу з протоколу Вченої від 13 жовтня 2016 року позивача переведено на роботу за строковим трудовим договором з 17 жовтня 2016 року до 30 жовтня 2017 року на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології зі збереженням посадового окладу, доплат і надбавки.
23 червня 2017 року (вх.№ С-8/85-08) та 04 вересня 2017 року (вх. № 1652/01-08) позивач звертався до ректора Одеського НПУ з заявами про скасування наказу по Одеському НПУ від 17 жовтня 2016 року № 981-к, як такого, що виданий з порушеннями вимог законодавства та порушує його конституційного права на працю.
Однак 09 жовтня 2017 року листом 2343/85-08 позивачу було відмовлено, та вказано, що наказ виданий без порушень чинного законодавства. Підстав щодо переводу позивача на посаду доцента кафедри технології неорганічних речовин і екології хіміко технологічного факультету з 18 жовтня 2016 року до 30 червня 2021 року немає.