ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №686/14130/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 686/14130/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Карплюк О.І.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Матохнюка Д.Б., суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.),
УСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач 1, відповідач- 2), у яких, просив:
- скасувати постанову ПС3 № 047747 від 02 липня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 122 КУпАП;
- закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача оскаржувана постанова є протиправною, несправедливою та необ`єктивною, оскільки його вимушена зупинка не створила перешкод ні для руху автомобілів, ні для руху пішоходів, а накладене на нього грошове стягнення поставить сім`ю позивача у скрутне матеріальне становище.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративний позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
6. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У січні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка 27 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
9. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди не спростували жодного з доводів позивача та винесли судові рішення, які, на його думку, не відповідають вимогам пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2015 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Також, на думку позивача, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, не надав оцінки та не дослідив доказів щодо самого факту вчинення правопорушення.
Також касатор у касаційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції, що в подальшому закріплено було і в рішенні апеляційної інстанції, допущено неповне з`ясування обставин, що мали значення для справи, а також, на думку касатора, не були доведені обставини в справі та при винесенні оскажуваних рішень були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
10. Відповідач надав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких просив відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача в повному обсязі.
Відповідач в наданих запереченнях зазначає, що інспектором правомірно було винесено постанову про адміністративне правопорушення позивачу. Також відповідач зазначає те, що позивачем при здійсненні, за його словами, вимушеної зупинки не було вжито необхідних заходів, які передбачені Правилами дорожнього руху України, а саме: ввімкнення аварійної світлової сигналізації та встановлення знаку аварійної зупинки, або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 липня 2016 року інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому рядовим поліції Стельмахом В.М. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №047747, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
12. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 02 липня 2016 року близько 09 години 50 хвилин,, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ-210934-20", державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Хмельницькому, по вул. Вайсера, 13, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, що підтверджується відеоносієм ДМ №4300 від 02 липня 2016 року.
Не погоджуючись з такими діями інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому рядовим поліції Стельмаха В.М., позивач звернувся з цим позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13. Верховний Суд звертає увагу, що 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.