ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №420/1121/19
адміністративне провадження №К/9901/34613/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріссистемс"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Юхтенко Л.Р.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (головуючий суддя Димерлій О.О., судді: Коваль М.П., Єщенко О.В.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріссистемс"
до Головного управління ДФС в Одеській області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю Кріссистемс (надалі також - позивач, ТОВ "Кріссистемс") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 19 лютого 2019 року №1218.
В обґрунтування протиправності вказаного наказу позивач послався на те, що він не містить чітких підстав проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки:
- отриманий позивачем запит не відповідав положенням пункту І. статті 73 Податкового кодексу України, а саме: у запиті не зазначені конкретні підстави його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи;
- копії митних декларацій разом з документами вже надавались при митному оформленні та містяться в інформаційних базах територіальних органів;
- посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту відповідача як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу, оскільки доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має на меті спонукання керівництва до прийняття конкретного рішення, але ніяк не є підставою для перевірки.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суду першої інстанції, 7 травня 2019 року задоволено клопотання Національного антикорупційного бюро України (надалі також - НАБУ) та залучено його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили із того, що:
- посилання позивача на те, що підставою проведення перевірки є доповідна записка не відповідають обставинам справи;
- перевірка призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 346 Митного кодексу України (надалі також - МК України), у зв`язку з ненаданням інформації на запит контролюючого органу, а не в межах кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що наявність підстав для направлення запиту про надання інформації, відповідність такого запиту вимогам чинного законодавства та невиконання цього запиту з боку позивача, дає підстави для висновку, що відповідачем правомірно прийнято наказ про проведення перевірки.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 420/1121/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ від 19 лютого 2019 року № 1218, виданий ГУ ДФС в Одеській області.
Відповідач не використав процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач зазначив, що суди, приймаючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не дали обґрунтованої оцінки доводам позивача (апелянта) та не в повній мірі проаналізували законодавство в питанні направлення та складення запита, складення та направлення наказу на проведення перевірки та проведення перевірки.
В обґрунтування таких вимог посилалось на те, що:
- запит відповідача, надісланий на адресу позивача, не відповідає принципам правової передбачуваності та правової визначеності, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 27 грудня 2010 року та підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, про що ТОВ "КРІССИСТЕМС" вказало у відповіді на запит;
- з запиту неможливо встановити які сумніви виникли у органу доходів і зборів та потребують додаткового пояснення або спростування платником податків, наприклад, чи то виникли сумніви у правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, чи у ланцюзі постачання товарів, чи сумніви у сфері валютного законодавства, або контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у митних деклараціях, тощо;
- в запиті зазначено лише перелік документів, які пропонується подати, але перелік інформації, яка мала би запитуватися, також не зазначено;
- відповідач у вказаному запиті фактично затребував у платника податків копії усіх митних декларацій та документів, які подаються до митного оформлення товарів, без врахування того, що такі дії не відповідають вимогам чинного законодавства;
- у запиті не зазначена інформація про порушення, допущеі платникм податків; при цьому суди не звернули уваги на те, що ТОВ "КРІССИСТЕМС" в позові вказує не про те, що підстава умовна, а про те, що підстава не повна і невірна;
- оскільки наказ прийнято за дорученням Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України), що було ініційовано НАБУ, тобто в рамках кримінального провадження, за змістом статті 346 Митного кодексу України підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону;
- вступ третьої особи без самостійних вимог є недоцільним та незаконним, оскільки предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача;
- Конституційний Суд України рішенням від 5 червня 2019 року визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", визнавши, що НАБУ не має повноважень щодо подачі до суду позовів, а отже і представництво НАБУ в справах також є незаконним так, як дані функції уже покладені на орган прокуратури.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, 9 серпня 2018 року НАБУ на адресу ДФС України надіслано лист №0434-186/30721, в якому зазначено, що під час досудових розслідувань у кримінальних провадженнях отримано відомості про те, що впродовж 2016-2017 року службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС всупереч вимог МК України в зоні діяльності митних постів "Столичний" та "Святошин" систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих, у тому числі, від імені ТОВ "Кріссистем"
На адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України від 14 січня 2019 року № 1101/7/99-99-14-04-02-17, за змістом якого від НАБУ отримано інформацію, з якої встановлено, що в рамках здійснених досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 11 жовтня 2017 року №52017000000000682 та від 9 липня 2018 року №520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема і підприємством ТОВ "КРІССИСТЕМС".
За змістом вказаного листа, рядом українських підприємств, діяльність яких пов`язана з громадянином ОСОБА_1, в 2016-2017 роках здійснювалось декларування імпортованих товарів із заниженням їх митної вартості, в тому числі ТОВ "Кріссістемс", а саме:
- за даними НАБУ ОСОБА_1 є бенефіціарним власником іноземних компаній, зокрема:
1) BFT WORLDWIDE LIMITED (продавець для): TOB "Аль Мак", TOB "Ількасар".
2) KRW COMPANY LIMITED (продавець для): ТОВ "КНД Трейд KОМ", ТОВ "Фінсервіс Пром", ТОВ "Девопс", ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Рейндж ОПТ".
3) DOSKFORD PROJECTS LIMITED (продавець для): ТОВ "Девопс", ТОВ "Трейд Лайнс", ТОВ "Кріссистемс", ТОВ "Блек Сі Торг", ТОВ "Прогрес-Тренд";
- зазначені компанії-нерезиденти також зареєстровані в Гонконзі. НАБУ надано документальне підтвердження, що ОСОБА_1 є істинним отримувачем вигоди в компаніях KRW COMPANY LIMITED й DOSKFORD PROJECTS LIMITED;
- на думку НАБУ, матеріали досудових розслідувань вказують на контроль ОСОБА_1 над вказаними покупцями і продавцями та, як наслідок, на пов`язаність сторін та неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів;
Відповідно до цього листа з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон України доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 МК України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів зазначеними суб`єктами ЗЕД.
ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ "КРІССИСТЕМС" направило запит від 15 січня 2019 року 595/10/15-32-14-10-07, відповідно до якого, керуючись положеннями частини п`ятої статті 334 МК України, з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ "КРІССИСТЕМС", та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України, запропоновано позивачу надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії митних декларацій та документів, що стали підставою для митного оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту, на митну територію України, в тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракт), специфікації, додатки до них, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях; договір на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи.
У вказаному запиті зазначено, що протягом 2017 року ТОВ "Кріссістемс" здійснено митне оформлення товарів у митному режимі за 18 митними деклараціями, за результатами аналізу яких виявлено факти можливого порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України.
ТОВ "КРІССИСТЕМС" направило на адресу ГУ ДФС в Одеській області відповідь, від 5 лютого 2019 року №5/02п, де зазначено, що запит не містить ні конкретної підстави для його надсилання, ні інформації, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень, і у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, ТОВ "КРІССИСТЕМС" звільняється від обов`язку надання інформації та копій документів.