ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №823/77/17
адміністративне провадження №К/9901/51076/18, № К/9901/50981/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області та Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (судді Петрик І.Й., Костюк Л.О., Собків Я.М.) у справі № 823/77/17 за позовом ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (далі - відповідач-1), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі - ТУ ДСА у Черкаській області, відповідач-2), у якому просила:
- -визнати протиправним і скасувати наказ керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Л.В. від 22 липня 2016 року № 32-ОС;
-поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області;
-стягнути з ТУ ДСА у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2016 року по день поновлення на роботі.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що наказом керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Л.В. від 22 липня 2016 року № 32-ОС її було звільнено з посади помічника судді у зв`язку з закінченням трудового договору відповідно до пункту 9 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (звільнення судді, помічником якого була призначена). Однак позивачка вважає, що зазначені в оскаржуваному наказі підстави її звільнення суперечать принципу законності, оскільки вона була призначена помічником судді ще до прийняття нормативно-правових актів, якими передбачено такі підстави звільнення, а тому в силу незворотності дії законів у часі такі підстави не можуть застосовуватись до її випадку. Крім того, ОСОБА_1 була призначена на посаду помічника судді безстроково, умови її трудового договору не змінювались, а тому закінчення трудового договору не може бути підставою для її звільнення. Позивачка відзначала, що понад вісім місяців після звільнення судді ОСОБА_2 вона продовжувала працювати помічником іншого судді, що свідчить про необґрунтованість посилання відповідача на те, що підставою звільнення ОСОБА_1 є звільнення судді, помічником якого була призначена.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд зауважив, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, за якою формою трудового договору працювала позивач (строковий чи безстроковий), та не звернули увагу, що подання про звільнення позивача, внесене суддею ОСОБА_4., передбачає іншу підставу звільнення, відмінну від тієї, що значиться у спірному наказі.
За наслідками нового розгляду справи Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 02 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до чинного на момент звільнення ОСОБА_1 законодавства, строк перебування особи на посаді помічника судді був обмежений строком виконання повноважень суддею. Тому, оскільки суддею ОСОБА_4. внесено подання на ім`я керівника апарату суду, в якому поставлено питання про звільнення або переведення на іншу посаду помічника ОСОБА_1, то керівником апарату суду правомірно задоволено подання судді ОСОБА_4 про звільнення позивача та видано спірний наказ від 22 липня 2016 року № 32-ОС, оскільки строк перебування помічника судді на посаді припинився, тобто закінчився його трудовий договір.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2018 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 і скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року. Прийняв у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Визнав неправомірним і скасував наказ керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Л.В. від 22 липня 2016 року № 32-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника судді. Поновив ОСОБА_1 на посаді помічника судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Стягнув з ТУ ДСА у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2016 по день поновлення на посаді.
Ухвалою від 30 травня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд виправив описку, допущену в постанові від 21 березня 2018 року, а саме в тексті постави замість по-батькові " ОСОБА_1 " зазначив " ОСОБА_1 ".
Додатковою постановою від 04 липня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд стягнув з ТУ ДСА у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2016 року по 31 березня 2018 року в розмірі 150 322,47 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу помічника судді на умовах безстрокового трудового договору. Жодних розпорядчих актів про переведення її на умови строкового трудового договору у зв`язку із змінами в чинному законодавстві чи на інших підставах матеріли справи не містять, а з повідомленнями про зміну істотних умов праці до дня звільнення ознайомлена не була. Після закінчення строку повноважень судді ОСОБА_2, помічником якої вона була призначена, її трудові відносини фактично тривали (тимчасово переведено до судді ОСОБА_4 ), жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Отже, оскільки після звільнення судді ОСОБА_2 строк дії трудового договору позивача не закінчився, то після закінчення тимчасової роботи по переведенню до судді ОСОБА_4, позивач повинна була повернутись на роботу, обумовлену трудовим договором.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
Не погодившись з рішенням апеляційного суду, відповідач - ТУ ДСА у Черкаській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення із посиланням на норми Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", якими посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби та відповідно до частини другої статті 92 цього Закону працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Однак, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що позивачка працювала помічником судді ОСОБА_2, яка була звільнена у зв`язку з виходом у відставку, та виключно на підставі подання судді ОСОБА_4 її було тимчасово закріплено за ним додатковим помічником. Однак, 08 червня 2016 року суддя ОСОБА_4 написав подання, у якому просив вирішити питання про звільнення або переведення ОСОБА_1 на іншу посаду. Крім того, суд апеляційної інстанції проігнорував наявність доказів про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з повідомленням від 22 лютого 2016 року про зміну істотних умов праці, при тому, форма повідомлення про зміну істотних умов праці чинним законодавством не визначена, зокрема усна чи письмова. Таким чином, висновки суду не ґрунтуються на всебічному з`ясуванні обставин справи та перевірці їх доказами. Скаржник зазначив, що в зв`язку з невчасним повідомленням про дату та час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, відповідач-2 був позбавлений можливості вчасно подати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач-1 - Смілянський міськрайонний суд Черкаської області також звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року. Просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року.
Доводи скаржника ґрунтуються на тих же підставах, що викладені в касаційній скарзі ТУ ДСА у Черкаській області. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд прийняв оскаржуване рішення без надання оцінки всім аргументам учасників справи, а тому є очевидним порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Ухвалами від 22 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ТУ ДСА у Черкаській області та Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
ОСОБА_1 подала відзиви на касаційні скарги ТУ ДСА у Черкаській області та Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, в яких просила касаційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року залишити без змін. Позивачка зазначила, що в судових засіданнях представник відповідача-1 не надав жодного доказу про переведення її на роботу за строковим трудовим договором. ОСОБА_1 зауважила, що не була призначена на посаду помічника судді ОСОБА_4 на строк його повноважень, а тому він не міг вносити подання про її звільнення. Натомість, позивачка була тимчасово закріплена за вказаним суддею у зв`язку з виробничою необхідністю, тому за минуванням такої потреби мала б повернутися на роботу, обумовлену трудовим договором.
21 червня 2019 року відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 21 червня 2019 року № 803/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 13 квітня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Смілянського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року № 51 ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді Смілянського райсуду з 01 листопада 2003 року з окладом згідно штатного розпису, як такої, що була зарахована до кадрового резерву на цю посаду та успішно пройшла стажування. Присвоєно ОСОБА_1 11 ранг державного службовця.
У зв`язку з утворенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області наказом від 11.05.2004 року № 15 позивача було переведено на посаду помічника судді цього суду.
Наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 листопада 2005 року № 130 помічнику судді ОСОБА_1 присвоєно 10 ранг державного службовця, а наказом від 06 листопада 2007 року № 117 - 9 ранг державного службовця.
Позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2011 року № 66-0 помічника судді наказано вважати такою, що достроково приступила до виконання своїх обов`язків після декретної відпустки. Прийнято до уваги, що ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця. Установлено надбавку за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг.
При цьому, в період з 11 травня 2004 року по 12 листопада 2015 року позивачка працювала помічником судді ОСОБА_2 .
Наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року № 84-ОС суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VII "Про звільнення суддів".
Наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2015 року № 75-ОД помічника судді ОСОБА_1 тимчасово закріплено за суддею ОСОБА_4, у зв`язку із збільшенням навантаження, пов`язаним із зменшенням кількості працюючих суддів. Підстава: подання судді ОСОБА_4 та погодження в установленому порядку.
08 червня 2016 року суддею ОСОБА_4 внесено подання щодо вирішення питання про звільнення або переведення ОСОБА_1 на іншу посаду з посиланням на пункт 7 Положення про помічника судді загальної юрисдикції, пункт 2 частини третьої статті 92 Закону України "Про державну службу" та статті 154 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Наказом керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року № 32-ОС помічника судді ОСОБА_1 звільнено з посади у зв`язку із закінченням трудового договору відповідно до пункту 9 статті 36 КЗпП України (звільнення судді, помічником якого була призначена).
При цьому, 22 липня 2016 року позивачку було повідомлено про зміну істотних умов праці, пов`язаних із введенням в дію з 01 травня 2016 року Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", яким передбачено віднесення посади помічника судді до посади патронатної служби. Запропоновано посаду оператора комп`ютерного набору.
Наказом керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2018 року № 6-ОС внесено зміни до наказу від 22 липня 2016 року № 32-ОС у частині підстав звільнення позивача, а саме зазначено, що позивача помічника судді ОСОБА_1 звільнено відповідно до пункту 9 статті 36 КЗпП України, частини третьої статті 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини третьої статті 92 Закону України "Про державну службу", пунктів 7, 19 Положення про помічника судді загальної юрисдикції, подання судді ОСОБА_4
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Положеннями частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційних скарг, виходить з наступного.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.