ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №750/2947/18
провадження №К/9901/57558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання неправомірною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кучми А. Ю., Коротких А. Ю., Безименної Н. В.
І. Суть спору
1. У квітні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також позивач, ГУПФУ) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (надалі також відповідач, УДВС), третя особа: ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 ), в якому просило:
1.1. визнати постанову УДВС про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова неправомірною;
1.2. скасувати постанову УДВС про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова.
2. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2011 року у справі № 2-а/2506/1022/11 про зобов`язання позивача провести ОСОБА_1 перерахунок і здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснивши відповідну доплату позивачу, була виконана позивачем добровільно, до відкриття виконавчого провадження і підстав, для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.
3. Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов наполягав на його безпідставності, стверджуючи, що позивачем під час здійснення виконавчого провадження не виконано рішення суду без поважних причин.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою Деснянського районного суду м Чернігова від 13 січня 2011 року у справі №2-а/2506/1022/11, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, відповідача зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснивши відповідну доплату позивачу.
5. 10 лютого 2012 року позивачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18 червня 2010 року по 22 липня 2011 року та нарахована доплата різниці в пенсії в сумі 6369,82 гривень.
6. 23 березня 2018 року до ГУПФУ з Відділу примусового виконання рішень УДВС надійшла постанова про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов`язання ГУПФУ з 18 червня 2010 року провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснивши відповідну доплату позивачу.
7. Вказаною постановою, за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача було накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень.
8. За повідомленням УДВС від 5 квітня 2017 року № 02-45/20499/1 про прийняття для обліку рішення, виконання якого гарантується державою відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 4Ф1, прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог, суму нарахованої пенсії на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2011 року у справі № 2-а/2506/1022/11, щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18 червня 2010 року по 22 липня 2011 року в розмірі 6369,82 гривень.
9. Станом на 22 липня 2011 року вказане рішення суду, в частині проведення перерахунку було виконане, а, в частині здійснення в подальшому виплат додаткової пенсії, позивач вчинив всі можливі та доступні, для нього, дії щодо його виконання.
10. Не погодившись із указаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 травня 2018 року позов задовольнив: визнати незаконною та скасував постанову від 8 лютого 2017 року державного виконавця заступника начальника Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Гаврилей І.Ю про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 740/2682/16-а від 18 серпня 2016 року, а виконавчий лист повернув у відділ Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області для подальшого повного виконання.
12. Суд у мотивувальній частині рішення виходив із протиправності постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова, однак у резолютивній частині допустив помилку.
13. Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року й ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова.
14. За позицією судів, позивач виконав рішення суду в частині визначеного в ньому періоду, але щодо вимог, звернутих на майбутнє, позивач вчинив всі можливі та доступні, для нього, дії щодо його виконання.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Відповідач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
16. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.
17. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Водночас, 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
24. Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
25. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
26. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.