ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №750/7693/17
адміністративне провадження №К/9901/18282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 750/7693/17
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Дриг Ірини Миколаївни
про визнання незаконною та скасування постанови
за касаційною скаргою інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Дриг Ірини Миколаївни
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (постановлену у складі колегії суддів: Епель О.В., Безименної Н.В., Карпушової О.В.,)
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Дриг Ірини Миколаївни (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 30.07.2017 серії АР № 697877;
- закритти провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог вказує про те, оскаржувана постанова від 30.07.2017 серії АР № 697877, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 грн внаслідок порушення п. 11.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) не відповідає фактичним обставинам його вчинку, винесена передчасно, незаконно та без наявних на те підстав. Зазначає, що при розгляді справи не з`ясовано і не доведено обставин, які б свідчили про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.09.2017 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне відмовити у задоволення позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.09.2017 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2017 р. серії АР № 697877;
- у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017; далі - КАС України), не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення. Окрім того з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача вийшов за межі позовних вимог та задовольнив їх в частині шляхом визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування, оскільки в позовній заяві позивачем заявлено вимогу про визнання постанови незаконною.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо закриття провадження в адміністративній справі апеляційний суд виходив з того, що у відповідності до статтей 247, 284 КУпАП вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень того органу, яким було порушено таку справу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року інспектор роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Дриг Ірина Миколаївна звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, яка 07 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Касаційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не були досліджені належним чином всі обставини у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку у вирішенні даної справи.
Також зазначає, що позивач на перехресті проспекту Перемоги та вулиці П`ятницької у м.Чернігові зі смуги руху, призначеної для руху ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 11.1 ПДР.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2017 відповідачем було складено постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 697877, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 грн внаслідок порушення п. 11.1 ПДР України.
Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, КУпАП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ПДР, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 11.1 ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.