Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
провадження № 51-5832км19
справа №363/3271/18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого: вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06 березня 2012 року за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 18 червня 2013 року умовно-достроково на строк 11 місяців 19 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.152 КК, ч. 3 ст.186.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 186 КК, з призначенням покарання:
- за ч. 2 ст. 152 КК у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
- за ч. 3 ст.186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначених покарань призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 за проведення експертиз у дохід держави 34 438, 11 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному із проникненням у житло, вчиненому повторно; а також зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним та вагінальним проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, за наступних обставин.
Так, 04 березня 2018 року приблизно о 03 годині 25 хвилин, ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів проти власності, повторно, переліз через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_2 з метою викрадення чужого майна, що належить його сусідці ОСОБА_2, після чого, пошкодивши металопластикове вікно викруткою, яку заздалегідь приніс із собою, проник до приміщення будинку, а саме в спальню, де на ліжку помітив ОСОБА_2, яка спала. В подальшому, ОСОБА_1, почав оглядати приміщення спальні, внаслідок чого прокинулась потерпіла ОСОБА_2 та почала кликати на допомогу. ОСОБА_1 , у свою чергу, усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними, та здійснюються відкрито для потерпілої ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме завдав їй кулаком декілька ударів в область голови та тулуба. Після чого, ОСОБА_1 відкрито заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 106 гривень, що знайшов у гаманці потерпілої.
Крім того, 04 березня 2018 в період часу із 03 години 40 хвилин по 04 годину 10 хвилин, ОСОБА_1, який перебував в будинку АДРЕСА_2, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості, повторно, використовуючи те, що потерпіла ОСОБА_2 є особою похилого віку і не може чинити належний опір, застосовуючи відносно неї фізичне насильство, що виразилося в спричиненні декількох ударів правою та лівою руками у голову, тулуб та статеві органи ОСОБА_2, тим самим долаючи її опір, вчинив дії сексуального характеру, шляхом орального та вагінального проникнення в тіло ОСОБА_2, а саме: зґвалтував її.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року вирок Вишгородського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а як вбачається з п. 7 ч. 2 цього ж положення судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст.152 КК у касаційній скарзі не оспорюються, а тому судом касаційної інстанції не переглядаються.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого ОСОБА_1 через м`якість, то вони є обґрунтованими.