1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа 571/655/16-к

провадження № 51-9310км18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі: головуючого Шевченко Т.В.,

суддів Григор`євої І.В., Стороженка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Михальчука В.В.,

прокурора Кузнецова С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2018 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

12016180190000203, № 12016180190000332, № 12016180190000437,

12017180190000165, № 12017180190000365, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Дерть Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від

01 березня 2018 року

ОСОБА_1 засуджено за: ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 2 ст.185 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців та звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2016 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 роки і звільнено від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на

ОСОБА_1 обовʼязків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.

ОСОБА_1 засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі

на строк 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано частково не відбуте покарання за вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2016 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не оскаржено.

За вироком районного суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 травня 2016 року близько 06:00 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у парку ім. Шевченка на вул. Жовтневій

у смт Рокитне Рівненської області намагалися вчинити крадіжку саджанців декоративних рослин вартістю 1245 грн, однак не змогли довести свого наміру до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі.

18 травня 2016 року близько 01:00, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля адміністративного приміщення Рокитнівської селищної ради на вул. Незалежності, 5 у смт Рокитне Рівненської області умисно, таємно, повторно викрав 4 саджанці декоративних дерев, чим заподіяв Рокитнівській селищній раді матеріальної шкоди на загальну суму 1900 грн.

24 червня 2016 року близько 05:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з території господарства ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 умисно, таємно, повторно викрали майно потерпілого на загальну суму 1033 грн.

У кінці квітня 2017 року близько 20:00, точної дати не встановлено,

ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, проникнувши в підсобне приміщення господарства ОСОБА_5 на АДРЕСА_2, викрав майно потерпілої на загальну суму 390 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з резолютивної частини вироку слова "звільнивши від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК". У решті вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що призначаючи ОСОБА_1 остаточне покарання суду необхідно було застосовувати лише положення ст. 71 КК, оскільки усі 3 епізоди таємного викрадення чужого майна, вчиненого

ОСОБА_1 повторно, відповідають одному і тому самому складу злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК, а останній з них вчинений 24 червня 2016 року, тобто після постановлення попереднього вироку від 16 червня 2016 року. Прокурор вважає, що відповідно до вимог ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) рішення апеляційного суду повинно бути викладено у формі вироку, оскільки воно фактично погіршує становище засудженого.


................
Перейти до повного тексту