Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 293/415/15-ц
провадження № 61-1628св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Казенне підприємство "Кіровгеологія" Державної служби геології та надр України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Коростишівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Казенного підприємства "Кіровгеологія" Державної служби геології та надр України на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року у складі судді Дубовік О. М. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Казенного підприємства "Кіровгеологія" Державної служби геології та надр України (далі - КП "Кіровгеологія") про захист трудових прав, визнання незаконними дій та бездіяльності роботодавця, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що із серпня 2008 року по лютий 2015 року позивач перебував із відповідачем у трудових відносинах та працював на посаді розколювача (колія) плит та блоків на відкритих гірничих роботах у кар`єрі.
У 2014 році йому встановлено професійне захворювання та надано висновок щодо протипоказань роботи в контакті з вібрацією, фізичною напругою, у шумі та несприятливому мікрокліматі. Копію зазначеного медичного висновку він передав відповідачу, однак той ухилявся від обов`язку скласти і підписати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 щодо нього та не видавав йому направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності.
07 березня 2015 року він отримав листа від відповідача, яким його було поінформовано про звільнення з 02 березня 2015 року у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я і відмовою від переведення на іншу роботу.
Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 підписаний лише 11 березня 2015 року.
Вважав, що зазначені підстави його звільнення є незаконними та такими, що порушують його права, а тому через свої незаконні дії та бездіяльність відповідач має сплатити йому моральну шкоду.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо непідписання акта проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання за формою П-4 стосовно нього протягом жовтня 2014 року - лютого 2015 року і невидачі останньому направлення на МСЕК; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу направлення на МСЕК; визнати незаконним і скасувати наказ від 02 березня 2015 року № 9к про звільнення у зв`язку з невідповідністю його виконуваній роботі за станом здоров`я згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити його на роботі з 03 березня 2015 року; стягнути з відповідача на його користь втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 03 березня 2015 року по день ухвалення судом рішення у справі; стягнути заподіяну порушенням трудових прав немайнову (моральну) шкоду в сумі 20 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів і судом не встановлено бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного підписання акта розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання, як і прямого обов`язку роботодавця надати позивачу направлення на МСЕК.
Також суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з посади у зв`язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я працівника, що перешкоджає продовженню роботи, на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі. Також не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Кіровгеологія" про визнання незаконною бездіяльність щодо невидачі направлення на МСЕК та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Визнано незаконною бездіяльність управління виробничо-технічного обслуговування КП "Кіровгеологія" щодо невидачі ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертизу для визначення ступеня втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання.
Зобов`язано управління виробничо-технічного обслуговування КП "Кіровгеологія" вчинити дії з видачі ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертизу для визначення ступеня втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання.
Стягнуто з КП "Кіровгеологія" на користь ОСОБА_1 заподіяну порушенням трудових прав немайнову (моральну) шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Кіровгеологія" про визнання незаконною бездіяльності щодо не видачі направлення на МСЕК та відшкодування моральної шкоди та задовольняючи частково вказані позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що саме підприємство зобов`язане було видати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК, а тому управління виробничо-технічного обслуговування Казенного підприємства "Кіровгеологія" Державної служби геології та надр України, відмовивши позивачу у видачі направлення на МСЕК допустило бездіяльність.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди і ця шкода повинна бути відшкодована відповідачем як роботодавцем, оскільки через неможливість встановити групу інвалідності та отримати страхові виплати від Фонду соціального страхування, які є наслідком бездіяльності роботодавця щодо ненадання протягом тривалого часу направлення на МСЕК у позивача були відсутні засоби до існування.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У грудні 2017 року КП "Кіровгеологія" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга КП "Кіровгеологія" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що саме роботодавець зобов`язаний був видати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК, оскільки список суб`єктів, що могли направити позивача на МСЕК не обмежується роботодавцем. Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, не передбачено обов`язок роботодавця видати направлення на МСЕК. Таке направлення видається лікувально-профілактичним закладом, який виявив професійне захворювання у позивача, у зазначеному випадку це - Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д. І. Потєхіна, до якої мав би звернутись позивач з вимогою про видачу направлення на МСЕК.
Також суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки роботодавець не допустив порушення вимог трудового законодавства України.
Крім того, апеляційний суд безпідставно поновив позивачу строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині відмови у позові, ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що у роботодавця немає обов`язку щодо невідкладного складання акта форми П-4 після виявлення професійного захворювання, не врахував положення статей 171, 172 КЗпП України.
Вказував на те, що його звільнено з роботи з порушенням вимог статті 43 КЗпП України, без попередньої згоди виборного органу профспілкової організації. Протокол від 02 березня 2015 року не є такою згодою, що також підтверджується тим, що відповідач заявляв клопотання про зупинення провадження у справі на підставі частини дев`ятої статті 43 КЗпП України для отримання згоди виборного органу профспілкової організації на його звільнення.
Отже, звільнення його з роботи відбулось без дотримання вимог трудового законодавства України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Кіровгеологія" на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року у цій справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунуто недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 серпня 2008 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до управління виробничо-технічного обслуговування (УВТО) КП "Кіровгеологія" на посаду розколювача (колія) плит та блоків на відкритих гірничих роботах у Бистріївському кар`єрі.
Відповідно до медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 23 вересня 2014 року № 32/1187, наданого Державною установою "Інститут медицини праці національної академії медичних наук України", ОСОБА_1 встановлений діагноз - вібраційна хвороба ІІ ст. (вегето-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з деформуючим артрозом І ст. міжфалангових, зап`ястково-п`ясткових суглобів, початковими явищами деформуючого артрозу ліктьових суглобів); хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. (початкова) за кваліфікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Зазначено, що ОСОБА_1 протипоказана робота в умовах впливу пилу, шуму, вібрації, несприятливого мікроклімату.
На підставі медичного висновку про наявність професійного захворювання, наданого Клінікою професійних захворювань "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", складено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 № 871 від 25 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_1, яке 01 жовтня 2014 року отримано УВТО КП "Кіровгеологія".
Листом УВТО КП "Кіровгеологія" від 01 жовтня 2014 року запропоновано начальнику Коростишівського міжрайонного управління Держсанепідемслужби склад комісії від підприємства для розслідування випадку отримання ОСОБА_1 професійного захворювання.
02 жовтня 2014 року Житомирською обласною профпатологічною лікарсько-консультативною комісією було надано заключення про протипоказання позивачу фізичної напруги, роботи в контакті з вібрацією, в шумі та несприятливих метеоумовах.
26 січня 2015 року УВТО КП "Кіровгеологія" отримано медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 22 січня 2015 року № 1/22 у ОСОБА_1, наданий Державною установою "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у якому зазначено протипоказання щодо роботи в умовах впливу пилу, шуму, вібрації, несприятливого мікроклімату.
Згідно з протоколом від 17 лютого 2015 року № 1 засідання комісії з розслідування причини виникнення професійного захворювання працівника УТВО КП "Кіровгеологія" ОСОБА_1, складання акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 відкладено у зв`язку з тим, що його оформлення було передчасним без належно проведеного розслідування. У зв`язку з чим акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання після повторного розслідування був складений 11 березня 2015 року.
Згідно з протоколом від 09 лютого 2015 року № 1ПР сумісного зібрання адміністрації і профспілки УВТО КП "Кіровгеологія" на зборах вирішено запропонувати позивачу посаду сторожа Коростишівської дільниці УВТО КП "Кіровгеологія".
23 лютого 2015 року Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна надісланий лист начальнику УВТО КП "Кіровгеологія" з переліком рекомендованих посад для переведення ОСОБА_1 на іншу посаду.
Згідно з протоколом від 02 березня 2015 року № 2ПР сумісного зібрання адміністрації і профспілки УВТО КП "Кіровгеологія" профком надав згоду на звільнення ОСОБА_1 у разі відмови від запропонованого переведення на легшу роботу за станом здоров`я.
Позивачу запропоновано переведення на посаду сторожа Коростишівської дільниці УВТО КП "Кіровгеологія", від якої ОСОБА_1 02 березня 2015 року відмовився.
Відповідно до наказу відповідача від 02 березня 2015 року № 9-к ОСОБА_1 звільнено з посади розколювача (колія) плит та блоків на відкритих гірничих роботах у кар`єрі підрозділу кар`єр Бистріївський КП "Кіровгеологія" у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я і відмовою від переведення на іншу роботу, згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.