Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 390/380/19
провадження № 61-16841св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорова С. М., Мурашка С. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,89 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
01 листопада 2009 року між ним та СВК "Нива" Кіровоградського району, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" (далі - ТОВ "Нива-2010), було укладено договір оренди належної йому на праві власності землі на строк 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації, тобто з 29 липня 2010 року.
Згідно з розділом 4 зазначеного договору відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати йому 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року.
ТОВ "Нива-2010 порушило взяті на себе зобов`язання щодо своєчасності сплати орендної плати у 2017 та 2018 роках. Послуг в рахунок орендної плати, передбачених розділом 4 договору, за цей період він від відповідача також не отримував.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 29 липня 2010 року в Управлінні Держкомзему в Кіровоградському районі Кіровоградської області за № 041037200362.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2019 року у складі судді Квітки О. О. позов задоволено.
Розірвано договір оренди землі, укладений 01 листопада 2009 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Нива-2010", зареєстрований 29 липня 2010 року у Кіровоградського районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України" за № 041037200362.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідачем порушені умови договору оренди землі в частині зобов`язання сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2017-2018 роки.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Нива-2010" задоволено. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що орендна плата за 2018 рік сплачена відповідачем у грошовій формі та у строк, встановлений договором, що підтверджується наданими квитанціями. Відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відомостей про виплату орендної плати позивачу не спростовує сам факт виконання відповідачем свого зобов`язання перед орендодавцем, який підтверджено належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом - квитанціями про поштовий переказ. Позивач не спростував наданих відповідачем доказів та не довів, що кошти ним не були отримані. Спір щодо розміру сплаченої орендної плати між сторонами відсутній, оскільки жодна із сторін заперечень щодо цього не висловлювала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що станом на березень 2019 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості за користування у 2017-2018 роках належною йому земельною ділянкою не сплачено будь-яких грошових коштів. На його неодноразові звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за договором, відповідач відповідав відмовою. Підтвердженням несплати орендної плати за 2017-2018 роки є довідки з податкової служби, в яких зазначено види доходів, які він отримував за вказаний період. Відповідач не вживав жодних заходів щодо його повідомлення про направлення йому грошового переказу, що свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків орендарем.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,89 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 064414, виданим 21 листопада 2005 року.
01 листопада 2009 між ОСОБА_1 і СВК "Нива" Кіровоградського району, правонаступником якого є ТОВ "Нива-2010", укладено договір оренди вищезазначеної землі, який зареєстровано 29 липня 2010 у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України" за № 041037200362.
Згідно із розділом 4 зазначеного вище договору орендар сплачує земельний податок за використання земельної ділянки у встановлений законодавством України термін та розміри. Розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає три відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки (паю). Орендна плата може бути проведена с/г продукцією, в еквіваленті 3 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної частики (паю). По замовленню орендодавця орендар проводить послуги в рахунок розрахунку за користування земельною ділянкою: оранку присадибної земельної ділянки, доставку соломи, сіна, інші послуги по собівартості на момент надання послуг. Орендар проводить розрахунки протягом терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 31 грудня кожного року. Орендар за погодженням з орендодавцем може перенести строки сплати, але не більше ніж на місяць. Орендар сплачує передбачені чинним законодавством податки самостійно.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми отриманих доходів в період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2017 року в 2015 та 2016 роках ОСОБА_1 нараховано та виплачено від ТОВ "Нива-2010" доходи від надання майна в лізинг (оренду - суд) і додаткове благо, а в 2017 році будь-яких доходів від ТОВ "Нива-2010" позивачу не нараховано і не сплачено.
ТОВ "Нива-2010" нарахувало ОСОБА_1 в четвертому кварталі 2018 року 6 849,99 грн доходу від надання майна в лізінг (оренду - суд), відомості про виплату вказаної суми не зазначені, але з цієї суми стягнуто і сплачено податки в сумі 1 233 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за від 27 лютого 2019 року № 1290.
Апеляційним судом також встановлено, що 26 грудня 2018 року з відділення поштового зв`язку Бережинка ПАТ "Укрпошта" ТОВ "Нива-2010" надіслало два поштові перекази ОСОБА_1 за адресою: Кіровоградська область, село Бережинка: перший переказ на суму 1 094,80 грн, другий - на суму 4 419 грн, що підтверджується наданими відповідачем квитанціями.
Крім того, 21 грудня 2018 року ТОВ "Нива-2010", як податковим агентом, сплачено податки з доходів платника з РРОКПП 3179519936 (цей номер відповідає ОСОБА_1 ) в сумі 25,34 грн і 304,10 грн за період січень-грудень 2017 року, а також податки за період січень-грудень 2018 року у розмірі 82,35 грн і 988,20 грн, що підтверджується наданими відповідачем квитанціями.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
08 жовтня 2019 року справа № 390/380/19 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.