Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 1519/2-656/11
провадження № 61-10356св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідач - ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
особа, яка зверталася з апеляційною та касаційною скаргами - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі судді Гірняк Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05 червня 2001 року, укладений між нею та ОСОБА_2, згідно з яким вона відчужила останньому квартиру АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію договору та призупинити виконавче провадження, що знаходиться у провадженні державного виконавця Стоянова Ю. Д. Другого відділу ДВС у Малиновському районі м. Одеси (в/л 3679 від 31 травня 2006 року.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просив усунути перешкоди у користуванні власністю - спірною квартирою, виселити із вказаної квартири відповідачів та вселити його до зазначеної квартири.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково; виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення; вселено ОСОБА_2 до вказаної квартири; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що за договором купівлі-продажу від 05 червня 2001 року спірної квартири ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 69 000,00 грн, що підтверджується розпискою, яка не була спростована позивачем, а тому вказаний договір не є фіктивним, оскільки його правові наслідки були направлені на виникнення прав на квартиру у ОСОБА_2 та припинення права користування цією квартирою ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_2 на праві приватної власності належить вказана квартира на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2001 року, ОСОБА_2 має право вимагати усунення перешкод у користуванні його власністю, шляхом виселення відповідачів із цієї квартири та вселення його у спірну квартиру.
Справа переглядалася в апеляційному порядку неодноразово.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листорпада 2017 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилено; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2016 року залишено без змін.
У квітні 2019 року ОСОБА_5, який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року у цій справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції виходив із того, що останній не брав участі у справі, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про його права та обов`язки не вирішувалось. Ураховуючи те, що оскаржуване рішення знаходиться на стадії виконання, суд апеляційної інстанції визнав у діях заявника зловживання процесуальними правами, спрямоване на безпідставне затягування виконання судового рішення.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2019 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та постановити нову ухвалу, якою відкрити апеляційне провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені його права та інтереси, так як він також проживає у спірній квартирі, питання про його виселення з квартири не вирішувалось, тим самим порушено його конституційне право на обізнаність про обставини, що впливають на його права та законні інтереси. При цьому в його діях відсутні ознаки зловживання процесуальними правами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 1519/2-656/11 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 668/17285/13-ц.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Кривцової Г. В. 07 лютого 2020 року справу призначено судді-доповідачу Ігнатенку В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 1519/2-656/11.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково; виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення; вселено ОСОБА_2 до вказаної квартири; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року залишено без змін.
У квітні 2019 року ОСОБА_5, який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року у цій справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.