Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 732/1821/18
провадження № 61-18278св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Городнянський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2019 року у складі судді Лиманської М. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за порушення грошового зобов`язання.
Позовна заява мотивована тим, що Городнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Городнянський РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області) відкриті і здійснюються виконавчі провадження № 55651307, № 55648352, № 55651628 з примусового стягнення на його користь з ОСОБА_2 боргу на загальну суму 85 251,28 грн за виконавчими листами: від 16 грудня 2003 року № 2-1354/02 на суму 31 444,90 грн, від 07 жовтня 2011 року № 2-326/11 на суму 14 727,22 грн та від 16 вересня 2015 року № 732/924/15-ц на суму 39 079,16 грн.
З квітня по жовтень 2018 року державною виконавчою службою примусово стягнуто та перераховано у рахунок погашення вказаного боргу грошові кошти у сумі 1 688,58 грн. Тобто, на даний час борг складає 83 562,70 грн. Посилаючись на статтю 625 ЦК України зазначав, що він як кредитор має право на сплату боржником інфляційних втрат і трьох відсотків річних від простроченої суми, що на момент подачі позову за три роки (з 16 листопада 2015 року по 15 листопада 2018 року) складає 41 764,60 грн, які просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь.
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Городнянський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що перелічені у первісному позові процесуальні документи виготовлені з порушенням норм Законів України, порушують його права, свободи і законні інтереси, на підставі них йому завдано матеріальної шкоди. Зокрема, у виконавчому листі № 2-1354/2002 зазначено, що виконавче провадження закінчено відповідно до пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", що означає про сплату боргу боржником чи третьою особою і виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим Законом.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2002 року, Апеляційного суду Чернігівської області від 20 вересня 2002 року та ухвала Верховного Суду України від 29 травня 2003 року у цивільній справі № 2-1354/02, на підставі яких видано відповідний виконавчий лист, не внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень. Рішення суду у справі № 2-326/11, на підставі якого Городнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 2-326/11 від 07 жовтня 2011 року, також не внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Виконавчий лист, виданий 16 вересня 2015 року у справі № 732/924/15-ц ОСОБА_1 отримав у шахрайський спосіб.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд: визнати виконавчі листи: від 16 грудня 2003 року № 2-1354/02, від 07 жовтня 2011 року № 2-326/11, номер за справою № 732/924/15-ц провадження № 2/732/252/15 від 16 вересня 2015 року такими, що не підлягають виконанню; постанови про відкриття виконавчих проваджень від 29 січня 2018 року № 55651307, від 29 січня 2018 року № 55648352, від 29 січня 2018 року № 55651628, № 55659100 (зведене виконавче провадження), скасувати; стягнути на його користь заподіяну матеріальну шкоду у сумі 1 688,58 грн.
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 34 244 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 7 520,64 грн за порушення грошового зобов`язання, а всього - 41 764,60 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ОСОБА_1 мотивовано тим, що його позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки відповідач не виконує зобов`язання, які виникли з договору позики і на підставі рішення суду, а за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.
Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд виходив з недоведеності його доводів про фальсифікацію виконавчих листів та незаконність прийняття виконавчих документів до виконання і відкриття виконавчих проваджень, відсутності підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України. Зазначив, що з мотивів, наведених у зустрічному позові, ОСОБА_2 вже раніше оскаржував до суду дії державного виконавця та звертався із заявою про визнання виконавчого листа № 2-326/2011 таким, що не підлягає виконанню. Оспорювані виконавчі листи видані на підставі рішень Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2002 року та Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2011 року і від 06 серпня 2015 року, які набрали законної сили, та на підставі вимог закону підлягають примусовому виконанню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2019 року змінено в частині визначення розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та загальної суми стягнення, зменшивши суму інфляційних втрат з 34 244 грн до 30 249,69 грн, загальну суму стягнення з 41 764,60 грн до 37 770,33 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення районного суду є законним, оскільки ОСОБА_2 належно не виконує грошове зобов`язання, тому ОСОБА_1 має право на стягнення з нього сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, проте суд не перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, який є помилковим і за яким сума інфляційних втрат розрахована невірно.
При цьому, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову, оскільки на час розгляду справи підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України, не встановлено, доказів припинення зобов`язань боржника перед ОСОБА_1 суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчі листи: від 16 грудня 2003 року № 2-1354/2000, від 07 жовтня 2011 року № 2-326/11, від 16 вересня 2015 року № 2/732/252/15 (справа № 732/924/15-ц) такими, що не підлягають виконанню, постанови про відкриття виконавчих проваджень № 55651307, № 55648352, № 55651628, № 55659100 скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку поданим доказам та дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення його зустрічного позову в оскаржуваній частині.
Вказує, що виконавчі листи були отримані шахрайським шляхом, тому їх слід визнати такими, що не підлягають виконанню.
Зазначає, що суди не звернули увагу на те, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2002 року у справі № 2-1254/02 не внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвала Городнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2011 року та рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2011 року у справі № 2-326/2011 не відповідають дійсності. Вважає, що оскільки виконавчі листи не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", то за ними не слід було відкривати виконавчі провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказується, що її доводи є безпідставними, оскільки суди в оскаржуваній частині забезпечили повний та всебічний розгляд справи, надавши належну оцінку доказам та обставинам справи, тому судові рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою та безпідставною.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2020 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.