ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа №820/1814/17
касаційне провадження №К/9901/40117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (суддя Бідонько А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі № 820/1814/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2016 № 0000741401.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.07.2017 адміністративний позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 залишив без змін.
Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 5, 7, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що обов`язок зі сплати пені за порушення валютного законодавства виник у позивача за наслідками складення податкового повідомлення-рішення 25.11.2016, тобто після постановлення Господарським судом Харківської області ухвали від 14.07.2016 у справі № 922/1882/16 про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог його кредиторів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 01.09.2015 № 43/15/01/85 за період з 01.09.2015 по 31.07.2016, від 19.02.2015 № 43/15/0038 за період з 19.02.2015 по 31.12.2015, від 01.04.2013 № 43/13/0044 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 згідно з отриманою податковою інформацією уповноважених банків - Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", результати якої оформлено актом від 10.11.2016 № 105/28-09-14-01-12/05750295.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 постанов Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.06.2015 № 354, від 03.09.2015 № 581, від 03.03.2016 № 140 у зв`язку із порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті за контрактами від 19.02.2015 № 43/15/0038, укладеним із Vimpel tyres group, LTD (Болгарія), на суму 3500,00 дол. США (83822,34 грн.) та від 01.09.2015 № 43/15/0185, укладеним з ООО "Производственное объединение "ХТЗ Бєлгород" (Російська Федерація), на суму 15281880,00 руб. РФ (5467461,43 грн.), а також незарахуванням на валютний рахунок в уповноваженому банку валютних цінностей у сумі 1921180,00 руб. РФ (4273380,12 грн.) за вказаним зовнішньоекономічним контрактом.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 № 0000741401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 98970,10 грн.
Скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди виходили з того, що актом перевірки від 10.11.2016 № 105/28-09-14-01-12/05750295 та даними про виконання товариством експортних контрактів підтверджено, що порушення термінів розрахунків в іноземній валюті відбулось до 14.07.2016, тобто до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів позивача Господарським судом Харківської області у справі № 922/1882/16. Зокрема, пеня в розмірі 16225,81 грн. нарахована за період з 09.12.2015 по 11.12.2015, пеня в сумі 82492,82 грн. - за період з 26.06.2016 по 07.07.2016, пеня в розмірі 251,47 грн. - за період з 24.11.2015 по 25.11.2015.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Абзацами третім, четвертим частини третьої цієї статті встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Окремо в частині п`ятій статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) міститься застереження, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.