ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа №812/406/16
касаційне провадження №К/9901/36381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 (суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі № 812/406/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та складення акта перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадук" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, складення акта перевірки від 21.03.2016 № 442/12-14-40-02/11-30196155, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 № 0000164000.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.02.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись частково з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадук" оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 № 0000164000.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадук" посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпунктів 14.1.36, 14.1.202, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на тому, що в 2015 році товариство здійснювало реалізацію підакцизних товарів іншим суб`єктам господарювання виключно для комерційного використання, що підтверджується договорами поставки, видатковими та податковими накладними тощо.
Водночас позивач зазначає, що погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки під час судового розгляду справи податковим органом надано докази надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, як це передбачено приписами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 21.03.2015 № 442/12-14-40-02/11-30196155.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне відображення в деклараціях акцизного податку за 2015 рік вартості від реалізації пального для комерційного призначення в сумі 985738,20 грн. та, як наслідок, неперерахування до бюджету акцизного податку з роздрібного продажу (відпуску) нафтопродуктів за відомостями безпосереднім споживачам у розмірі 49177,51 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 № 0000164000, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 49177,51 грн. за основним платежем та 12294,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) операції суб`єктів господарювання з роздрібної торгівлі підакцизними товарами оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості цих товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.