ОКРЕМА ДУМКА
Судді Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С.
18 березня 2020 року
м. Київ
у справі № 240/4937/18
провадження № 11-150заі19
за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Овруцьке ОУПФ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Овруцького ОУПФ, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року підвищення
до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території
радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статті 39 Закону України
від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);
- зобов`язати відповідача провести із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статті 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в місті Овручі Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому, враховуючи рішення Конституційного Суду України
від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, із 17 липня 2018 року має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону
№ 796-XII, у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження у цій справі.
19 листопада 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Житомирського окружного адміністративного суду про розгляд адміністративної справи № 240/4937/18 як зразкової.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 листопада 2018 року відкрив провадження у зразковій справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 21 січня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Овруцького ОУПФ щодо ненарахування та невиплати із
17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону № 796-XII, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язав відповідача провести із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який
проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону
№ 796-XII у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити резолютивну частину рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року в частині вирішення питання про розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, прийнявши постанову про задоволення його позову в повному обсязі.
Овруцьке ОУПФ також подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила повністю, а апеляційну скаргу Овруцького ОУПФ - частково.
Скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалила в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Визнала протиправною бездіяльність Овруцького ОУПФ щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII .
Зобов`язала відповідача здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 указаного Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року залишила без змін.
Приймаючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, установлених частиною першою цієї статті.
Підпунктом 7 пункту 4 Закону України від 28 грудня 2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни у Закон № 796-XII, з якого, зокрема, виключено статтю 39.
Законом України від 04 лютого 2016 року № 987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який згідно з розділом ІІ «Прикінцеві положення» набрав чинності з 01 січня 2016 року, включено до Закону № 796-ХІІ статтю 39 «Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження», відповідно до якої громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За змістом цього Рішення обмеження чи скасування Законом № 76-VIII пільг, ком