Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 759/17339/18
провадження № 51-159км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Слинька С.С., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Шпирука В.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018100080001822 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Борова Фастівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ), в силу вимог ст. 89 КК України такого, що не має судимості.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 серпня
2018 року об 11:00, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, разом із
ОСОБА_2 , на автомобілі "Деу-Ланос", д.н.з. НОМЕР_1, під його керуванням, прибули до АДРЕСА_2. Діючи згідно раніше досягнутої домовленості, ОСОБА_3, взявши з собою заздалегідь заготовлені невизначені інструменти, необхідні для відкриття замків вхідних дверей, прослідувала до під`їзду вказаного будинку та почала оглядати майданчики сходів з метою підшукання помешкання громадян, з якого можна було б вчинити крадіжку.
В свою чергу, ОСОБА_1, згідно досягнутої раніше домовленості, залишився в салоні автомобіля "Деу-Ланос", д.н.з. НОМЕР_1 , спостерігати за навколишньою обстановкою, з метою попередити ОСОБА_3 про появу в під`їзді сторонніх осіб.Перебуваючи на 2 поверсі вказаного будинку, ОСОБА_3 проникла до
кв. № 16 зазначеного будинку, звідки таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: набір столових приборів "BerghofferDesigned", вартістю 4500 грн. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на вказаному автомобілі, з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та цим завдавдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, стосовно якої судові рішення не оскаржуються.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок районного суду і ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили загальні засади призначення покарання, внаслідок чого безпідставно звільнили ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування визначеного покарання з випробуванням, що призвело до м`якості призначеного йому покарання.
Також зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України, оскільки належно не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням і як наслідок визначення останньому м`якого покарання та не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу прокурора не подавалися.
У судовому засіданні засуджений та його захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, а прокурор частково підтримав подану касаційну скаргу в частині скасування ухвали суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, засудженого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Стосовно доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якості покарання призначеного