Постанова
Іменем України
9 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 676/2199/19
Провадження № 51-5641 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Остапука В.І., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенка Ю.В.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019240160000109за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за касаційними скаргами ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, відповідно до затвердженої угоди про примирення від 14 травня 2019 року, укладеної між представником потерпілого філії "Кам`янець-Подільська ДЕД" ДП "Хмельницький облавтодор" Політовою Л.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 .
Вирішено питання про речові докази, зокрема на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України конфісковано в рахунок держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме автомобіль "Peugeot-Boxer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на зазначений автомобіль.
Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 березня 2019 року, а в частині арешту автомобіля "Peugeot-Boxer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на даний автомобіль, ухвалу залишено без змін.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року цей вирок змінено.
На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України конфісковано у власність держави Ѕ частину автомобіля "Peugeot-Boxer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ) та Ѕ цього автомобіля залишено під арештом.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 березня 2019 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи на території "Пудлівецького кар`єру" філії "Кам`янець-Подільська ДЕД" ДП "Хмельницький облавтодор" в Пудлівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав з території вказаного підприємства майно за ціною чорного металобрухту на загальну суму 1534,50 гривень, та майно за ціною металобрухту кольорових металів, на загальну суму 750 гривень. Викрадене завантажив у багажник автомобіля "Peugeot-Boxer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши філії "Кам`янець-Подільська ДЕД" ДП "Хмельницький облавтодор" майнової шкоди на загальну суму 2284,50 гривень.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У аналогічних за змістом касаційних скаргах ОСОБА_2. та засуджений ОСОБА_1, ставлять питання про скасування постановлених судових рішень в частині конфіскації в рахунок держави речових доказів - автомобіля і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначають, що суд першої інстанції не залучив ОСОБА_2 до участі в справі в якості третьої особи, оскільки автомобіль, відносно якого застосовано спеціальну конфіскацію, є її власністю. Стверджують, що в порушення вимог закону, суд конфіскував автомобіль, який не є власністю засудженого. Наголошують, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 знала про незаконне використання автомобіля. Повідомляють, що апеляційний суд у кримінальному провадженні поділив майно подружжя, що є неприпустимим.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав доводи, викладені в касаційних скаргах, просив змінити судові рішення.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, правильність кваліфікації його дій та призначене узгоджене сторонами покарання у касаційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується доводів про істотні порушення вимог кримінального процесуального та неправильне застосування кримінального законів під час вирішення питання про речові докази, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 вказаної норми закону передбачено, що мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, крім іншого, суд має зазначити рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Суд першої інстанції, дотримуючись вказаних вимог закону, переконався, що угода може бути затверджена, ухвалив вирок, яким затвердив угоду і призначив узгоджену сторонами міру покарання.
Також, врахувавши вимоги ст. 374 КПК України, районний суд вирішив питання щодо речових доказів, однак допустив при цьому неправильне застосування кримінального закону.