ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/842/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 (головуючий суддя Мирутенко В.В., судді Данко Л.С., Скрипчук О.С.) про повернення апеляційної скарги у справі № 914/842/19 Господарського суду Львівської області
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго"
про стягнення 196 015,18 грн,
Історія справи
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго" (далі - відповідач) про стягнення 196 015,18 грн заборгованості за договором №5152/1617-ТЕ-21 від 12.10.2016, з яких: 71 994,49 пеня, 27 108,70 грн 3% річних, 96 911,99 грн інфляційні втрати.
2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 16 370,30 грн - 3% річних, 62 662,06 грн - втрат від інфляції, 35 576,68 грн - пені. У задоволенні решти вимог відмовлено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2019 у даній справі стягнуто з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго" 12 459,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019, у якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 36 417,81 грн, інфляційних втрат у сумі 34 249,93 грн та 3% річних у сумі 10 738,40 грн та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, у іншій частині рішення залишити без змін.
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без руху з підстав недотримання положень статті 258 ГПК України, а саме відсутності додатку до апеляційної скарги - доказу сплати судового збору за її розгляд.
Короткий зміст оскарженої ухвали, постановленої судом апеляційної інстанції
6. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 повернуто апелянту - АТ "НАК "Нафтогаз України" з підстав невиконання вимог ухвали суду від 18.11.2019, яке полягає у сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не у повному обсязі.
7. Ухвала суду апеляційної інстанції, з посиланням на положення статті 4 Закону України "Про судовий збір", мотивована тим, що позивачем - апелянтом при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 2 941 грн. Виходячи із розрахунку ціни позову, розміру судового збору, сплаченого при поданні позову та відсоткової ставки, яка застосовується для розрахунку судового збору при поданні апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги становив 4 411,5 грн. Оскільки апелянтом сплачено лише 2 881,50 грн, суд вказав про недоплату судового збору в розмірі 1 530 грн, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги позивача
8. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить її скасувати, апеляційну скаргу направити на розгляд Західного апеляційного господарського суду.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
9. Позивач вважає ухвалу апеляційного господарського суду від 06.12.2019 такою, що суперечить процесуальному законодавству України та зазначає, що апеляційна скарга у справі подана із дотриманням вимог закону.
10. Судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 18.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху з порушенням вимог ч. 2 ст. 174 ГПК України, оскільки не зазначено ані способу усунення недоліків, ні точної суми судового збору, яку необхідно сплатити.
11. На думку скаржника, з урахуванням положень п.п. 4 п.2 ст. 4 та ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", необхідним до сплати судовим збором за апеляційне оскарження рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 81 406,14 грн є 2 881,50 грн, які і було сплачено на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, додаткова сплата судового збору у розмірі 1 530,00 грн буде порушенням Закону України "Про судовий збір", а також призведе до надмірних та необґрунтованих витрат зі сторони позивача.
Також позивач наголошує на недотриманні судом апеляційної інстанції положень статті 236 ГПК України та, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказує про недопустимість обмеження його права на доступ до суду у вигляді вимоги надмірної сплати судового збору.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив про необґрунтованість її доводів, зокрема, з тих підстав, що для правильного перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції, суд повинен установити правильність стягнення чи відмови у стягненні відштовхуючись від первісної суми боргу, при цьому сума, яка оскаржується, не має значення, оскільки основним завданням апеляційного та касаційного суду є перевірка законності та правильності рішення, яке переглядається.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
13. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 196 015,18 грн заборгованості за договором №5152/1617-ТЕ-21 від 12.10.2016, з яких: 71 994,49 пеня, 27 108,70 грн 3% річних, 96 911,99 грн інфляційні втрати. Вказані позовні вимоги рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 задоволено частково, а саме стягнуто 16 370,30 грн - 3% річних, 62 662,06 грн - втрат від інфляції, 35 576,68 грн - пені. У задоволенні решти вимог відмовлено.