Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/24021/15-ц
провадження № 61-20136св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4 ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Коток Андрій Миколайович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 року у складі судді Загороднюка В. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що з 08 вересня 1995 року позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу вони з відповідачем придбали квартиру АДРЕСА_1, а також автомобіль марки "Volkswagen Touareg", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 07 лютого 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останній придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Також за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на транспортний засіб: автомобіль марки "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач посилалась на те, що під час шлюбу вони з відповідачем придбали квартиру АДРЕСА_1 а і автомобіль марки "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, які є спільною сумісною власністю подружжя.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право приватної власності на 1/2 частки трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та складається з: 1 - коридор; 2, 4, 6 - жилі; 5 - санвузол; загальною площею - 73,3 кв. м, житловою площею 56,1 кв. м; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частки трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: 1 - коридор; 2, 4, 6 - жилі; 5 - санвузол; загальною площею 73,3 кв. м, житловою площею 56,1 кв. м; визнати за нею право приватної власності на 1/2 частки автомобіля марки "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частку автомобілю марки "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, право приватної власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за кожним, право приватної власності на 1/2 частки автомобіля марки "Volkswagen", модель "Toure", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно набуте сторонами підчас шлюбу, тому є спільним сумісним майном подружжя, яке підлягає поділу шляхом визнання права власності на ідеальні частки спірного майна.
Третя особа - ОСОБА_4 не погодився із рішенням суду першої інстанції від 02 серпня 2017 року та подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року замінено третю особу ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_3 (а.с.7-9, т. 2).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_4 ) задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 року в частині визнання за ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за кожним, права приватної власності на 1/2 частини автомобіля "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, змінено.
Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль у порядку поділу майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за кожним, право власності на Ѕ частини автомобіля "Volkswagen", модель "Touareg", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, без реального поділу із залишенням у їхній спільній частковій власності.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 року в частині визнання за ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за кожним, права приватної власності на 1/2 частини квартири залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. У зв`язку з тим, що позивач заявила вимоги про поділ нерухомого майна шляхом визнання за нею права власності на ідеальну частку, то вимоги позивача про поділ неподільної речі (автомобіля) без внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду можливий лише шляхом визнання ідеальної частки подружжя в цьому майні без його реального поділу із залишенням майна у їхній спільній частковій власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Коток А. М., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що 26 січня 2016 року відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛЬЯНС ФІНАНС" та ОСОБА_4, до ОСОБА_4 перейшло право вимоги за кредитним договором від 14 березня 2014 року № 166/1-14, за кредитним договором від 23 вересня 2011 року № 440/6-11, за договором іпотеки від 14 березня 2014 року реєстровий № р-417, а також за договором застави від 23 вересня 2011 року.
На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року у справі № 522/17531/15-ц із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 166/1-14 в сумі 867 654 грн 69 коп. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року у справі № 522/17528/15-ц рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2016 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінено, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 23 вересня 2011 року № 440/6-11 станом на 12 серпня 2015 року у розмірі 334 180 грн 29 коп.
Дії позивача і відповідача носять характер удаваного правочину, з метою виведення з-під застави транспортного засобу, вчинення перешкод для іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмети іпотеки та застави.
Суди не застосували положення частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Коток А. М., задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 08 вересня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 11, т. 1).
07 лютого 2007 року, у період шлюбу сторін, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с.12,177, т.1).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ при управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 10 вересня 2011 року, автомобіль марки "Volkswagen Touareg", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з 2011 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 35, 36, т. 1).