Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/22020/15-ц
провадження № 61-41468св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року у складі судді Гуменюк А. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Лапчевської О. Ф., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") про захист прав споживачів, встановлення факту та визнання окремої частини правочину недійсною.
Позовна заява мотивована тим, що 26 липня 2012 року між нею та відповідачем укладено кредитний договір, згідно з яким позивач отримала кредит в розмірі 482 406,44 грн, строком кредитування на 60 місяців, зі встановленою процентною ставкою за кредитом в розмірі 9,90 %.
Позивач зазначала, що за умовами кредитного договору вона зобов`язувалася погашати заборгованість згідно з графіком погашення кредиту, сплачуючи щомісячні платежі в національній валюті України згідно з затвердженим графіком погашення кредиту.
Станом на 20 липня 2015 року позивач сплатила відповідачу грошові кошти в розмірі 353 484,40 грн, однак відповідач пред`явив до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві виконавчий напис № 798, виданий 10 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняк А. М., згідно з яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення наступних платежів в розмірі 857 314,72 грн за прострочені відсотки та прострочену суму основного боргу, штрафні санкції за вимогами, витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості, штрафу за порушення вимог щодо страхування майна, штрафу за порушення терміну повернення кредиту, компенсації страхових платежів, суми кредиту.
Позивач вважала, що відповідач, маніпулюючи пунктом 1.3.1 кредитного договору, фактично намагається змінити розмір платежів за кредитом та додатковим кредитом, збільшуючи суму, що суперечить ряду норм чинного законодавства України.
Позивач просила суд визнати, що сума кредиту за кредитним договором від 26 липня 2012 року № 50005321, укладеним між позивачем та відповідачем, яка має бути повернута до 15 липня 2017 року становить 482 406,44 грн; визнати, що повернення суми кредиту за кредитним договором здійснюється в національній валюті України згідно з графіком погашення кредиту до кредитного договору (з використанням еквіваленту 8,0875 грн/дол. США), та сукупна вартість повернутого кредиту не може перевищувати 482 406,44 грн, визнати недійсним абзац 9 розділу "Основні умови кредиту" кредитного договору, а саме: "Усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не була позбавлена можливості не укладати правочин, умови якого є не вигідні для однієї із сторін. Кредитний договір укладено в письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому тривалий час виконувала його умови.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у серпні 2018 року ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
22 серпня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний кредитний договір не відповідає вимогам статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів"; суди не взяли до уваги, що умови кредитного договору є несправедливими, до них включено невигідні для споживача умови щодо погашення кредиту в еквівалентній курсу долара США сумі; під час укладення договору відповідач не повідомив позивача у письмовій формі про орієнтовну вартість кредиту.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 26 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено кредитний договір № 50005321, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 482 406,44 грн, що в еквіваленті до дол. США становило 59 648,40 дол. США, строком на 60 місяців, зі сплатою 9,90 % річних (а. с. 6-9).
Відповідно до умов зазначеного кредитного договору, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 загальних умов кредитування.
Відповідно до пункту 1.3, підпункту 1.3.1 загальних умов кредитування додатку до кредитного договору від 26 липня 2012 року № 50005321, сторони погоджуються, що кошти у повернення кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі. Розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту, визначено у гривні на день укладення кредитного договору і Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому, розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі (а. с. 6-9).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.