Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/19835/17
провадження № 61-1496св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Престиж VII", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гайдай Яніна Федорівна, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 липня 2018 року в складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Апеляційного суду Одеської області
від 28 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД" (далі - ТОВ "Добробуд ЛТД"), Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Престиж VII" (далі - ОК "ЖБК "Престиж VII"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 23 серпня 2006 року між Приватним підприємством "Інвест-Прогрес" (далі - ПП "Інвест-Прогрес") та
ОСОБА_1 укладено інвестиційний договір, відповідно до умов якого останній набув майнове право на квартиру з будівельним № 115, розрахунковою площею 106,38 кв. м, що розташована на 14 поверсі жилого будинку АДРЕСА_1 . У подальшому (08 червня 2009 року) сторону вищевказаного правочину ПП "Інвест-Прогрес" замінено на ТОВ "Добробуд ЛТД".
Між ОСОБА_1 і ТОВ "Добробуд ЛТД" 23 червня 2010 року укладено договір, відповідно до якого інвестиційний договір укладено у новій редакції, зокрема, останній зобов`язався передати позивачу майнове право на квартиру
АДРЕСА_1 . Позивач також зобов`язався виконувати умови інвестиційного договору та сплатити кошти за спірну квартиру.
Вказував, що після закінчення будівництва будинку зазначеній вище квартирі було присвоєно № 402/1 з виділенням частини приміщень в окрему квартиру № 402 .
ОСОБА_1 виконав належним чином свої зобов`язання перед
ТОВ "Добробуд ЛТД" та сплатив кошти за спірну квартиру, проте останній шляхом укладення оспорюваних у цій справі правочинів відчужив зазначене майно на користь інших осіб, чим позбавив позивача права власності на нерухомість.
На підставі викладеного, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав
від 03 лютого 2010 року (в редакції від 10 червня 2014 року); визнати недійсною додаткову угоду від 26 грудня 2014 року до договору купівлі-продажу майнових прав від 03 лютого 2010 року; визнати недійсною угоду про заміну сторони від 10 червня 2014 року до договору купівлі-продажу майнових прав від 03 лютого 2010 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 червня 2017 року, покупцем за яким є ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 червня 2017 року, покупцем за яким є ОСОБА_4 ; визнати за ним ( ОСОБА_1 ) право власності на квартири АДРЕСА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного міста Одеси від 17 липня 2018 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не виконав належим чином свої зобов`язання за договором, зокрема не сплатив повну вартість спірного об`єкта нерухомості, тому відповідно до умов цього правочину не набув майнових прав на вказану вище квартиру з будівельним № 115 (об`єкт інвестування) на АДРЕСА_3 .
Оскільки в обумовлені сторонами інвестиційного договору строки
ОСОБА_1 кошти не сплатив (допустив прострочення понад 45 днів),
то ТОВ "Добробуд ЛТД" на підставі пункту 7.2 останньої редакції вищевказаного договору в односторонньому порядку розірвало договір, чим припинило зобов`язання сторін цього правочину.
Позивач не набув право власності на спірне нерухоме майно у порядку, встановленому статтею 331 ЦК України, тому його вимоги про захист права власності відповідно до статті 392 ЦК України є безпідставними. Крім того, ОСОБА_1 не довів порушення своїх прав під час укладення правочинів, стороною яких він не є. При цьому ОСОБА_1 також не довів, що предметом оспорюваних правочинів було майно, яке він мав набути за інвестиційним договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідно до інвестиційного договору в редакції від 23 червня 2010 року початковий розмір інвестиції визначено у розмірі 185 543,73 грн, проте позивачем сплачено лише 164 927,76 грн. Таким чином позивач не виконав належним чином свої зобов`язання, тому у нього не виникло безумовне майнове право на квартиру під будівельним № 115 на
АДРЕСА_3 .
Позивач відповідно до пункту 5.15 договору в редакції від 23 червня
2010 року не набув обумовлених цим договором майнових прав з огляду на неповне виконання своїх зобов`язань в частині розрахунків. ТОВ "Добробуд ЛТД" на підставі пункту 7.2 цього договору обґрунтовано розірвала вказаний вище правочин та не передала ОСОБА_1 квартиру під будівельним
№ 115 на АДРЕСА_3 . Отже, позивач не набув достатніх підстав для виникнення у нього права власності на зазначене майно.
Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами, що квартира під будівельним № 115 на АДРЕСА_3 була перепланована на дві окремих квартири, яким присвоєні номери № 402, 402 / 1 на АДРЕСА_3 . Висновок проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2018 року не підтверджує доводи позивача в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за інвестиційним договором та сплатив на користь
ТОВ "Добробуд ЛТД" кошти, які передбачені цим правочином. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення позивачу забудовником повідомлень про розірвання інвестиційного договору.
ТОВ "Добробуд ЛТД" з порушенням вимог відчужило на користь інших осіб майно, яке було предметом укладеного з позивачем інвестиційного договору. Крім того, після розірвання з ОСОБА_1 інвестиційного договору в односторонньому порядку ТОВ "Добробуд ЛТД" продовжувало приймати від позивача платежі за цим договором, отже він був чинним, сторони виконували його умови, зокрема на час укладення між відповідачами спірних правочинів.
На час укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 14 березня 2011 року з ОСОБА_5 у ТОВ "Добробуд ЛТД" були відсутні правові підстави для його укладення, оскільки був чинним договір, який укладений з ОСОБА_1 .
Суди дійшли помилкового висновку про недоведення позивачем тих обставин, що саме квартира, права на яку за інвестиційним договором були передані останньому, була у подальшому відчужена ТОВ "Добробуд ЛТД" на користь інших осіб. Так, зібраними у справі доказами підтверджено, що квартира № 115 та відчужені за спірним правочином квартири знаходилася на АДРЕСА_8 .
Позивач довів належними та допустимими доказами заявлені у справі вимоги, тому його порушені права підлягають захисту шляхом задоволення позову.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що позивач не сплатив кошти за інвестиційним договором, тому ТОВ "Добробуд ЛТД" обґрунтовано його розірвано в односторонньому порядку. Судами правильно встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ідентичності квартири з будівельним номером 115, розрахунковою площею 122,01 кв. м, та квартири з будівельним номером 115/2, розрахунковою площею 61 кв. м, яка розташована у тому самому будинку, майнові права на яку були предметом договору купівлі-продажу майнових прав від 14 березня 2011 року, а також якій після введення будинку в експлуатацію присвоєно № 402/1)
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
14 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 серпня 2006 року між ОСОБА_1 і ПП "Інвест-Прогрес" укладено договір про інвестування, відповідно до умов якого останнє зобов`язалося передати у власність позивача безумовне майнове право на квартиру з будівельним № 115 розрахунковою площею 106,38 кв м, що розташована на 14 поверсі жилого будинку
АДРЕСА_1 після здавання його в експлуатацію (об`єкт інвестування), а позивач зобов`язався прийняти цей об`єкт інвестування і сплатити за нього обумовлену договором інвестицію.
Пунктом 1.2 договору про інвестування передбачено, що за своїм правовим змістом він є договором купівлі-продажу майнових прав.
Між ОСОБА_1, ПП "Інвест-Прогрес" і ТОВ "Добробуд ЛТД" 08 червня 2009 ркоу укладено додаткову угоду до договору про інвестування, відповідно до якої сторону ПП "Інвест-Прогрес" замінено на ТОВ "Добробуд ЛТД".
Між ОСОБА_1 і ТОВ "Добробуд ЛТД" 23 червня 2010 року укладено договір про внесення змін до договору про інвестування шляхом викладення його у новій редакції (далі - договір в редакції від 23 червня 2010 року).
Відповідно до договору в редакції від 23 червня 2010 року ТОВ "Добробуд ЛТД" зобов`язалось передати у власність позивача безумовне майнове право на квартиру з будівельним № 115 розрахунковою площею 122,01 кв. м, що розташована на 14 поверсі жилого будинку
АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язався прийняти зазначене безумовне майнове право та сплатити за нього обумовлену договором інвестицію.
Пунктом 5.3 договору в редакції від 23 червня 2010 року передбачено, що відповідно до попередньої редакції цього договору на момент підписання цієї редакції договору інвестор фактично сплатив ПП "Інвест-Прогрес" грошові кошти у розмірі 42 552 дол. США, у тому числі податок на додану вартість. Інвестор зобов`язаний протягом 60 календарних днів з моменту набуття чинності цієї редакції договору надати підприємству довідку відповідної банківської установи або ПП "Інвест-Прогрес" про фактичне надходження коштів, зазначених у цьому пункті договору, на поточний рахунок ПП "Інвест-Прогрес".
Суди встановили, що матеріали справи не містять доказів надання відповідної довідки ТОВ "Добробуд ЛТД", що підтверджувала сплату ОСОБА_1 зазначеної суми грошових коштів на користь ПП "Інвест-Прогрес".
Пунктами 5.4, 5.5 договору в редакції від 23 червня 2010 року передбачено обов`язок інвестора сплатити на рахунок підприємства залишок інвестиції, початковий розмір якої визначено на рівні 185 543,73 грн до 15 лютого
2011 року, а саме: до 25 червня 2010 року - 20 615,97 грн, до 15 липня
2010 року - 20 615,97 грн, до 15 серпня 2010 року - 20 615,97 грн,
до 15 вересня 2010 року - 20 615,97 грн, до 15 жовтня 2010 року -
20 615,97 грн, до 15 листопада 2010 року - 20 615,97 грн, до 15 грудня
2010 року - 20 615,97 грн, до 15 січня 2011 року - 20 615,97 грн, до 15 лютого 2011 року - 20 615,97 грн.
Суди також встановили, що у порушення встановленого договором в редакції від 23 червня 2010 розміру і графіку сплати залишку інвестиції
ОСОБА_1 сплачено на користь ТОВ "Добробуд ЛТД" лише 8 платежів на загальну суму 164 927,76 грн, а саме: 01 липня 2010 року - 20 615,97 грн, 30 липня 2010 року - 20 615,97 грн, 15 вересня 2010 року - 20 615,97 грн,
03 грудня 2010 року - 20 615,97 грн, 26 травня 2011 року - 20 615,97 грн,
01 червня 2011 року - 20 615,97 грн, 19 липня 2011 року - 20 615,97 грн,
09 серпня 2011 року - 20 615,97 грн.
Докази сплати позивачем інших сум за договором в редакції від 23 червня 2010 року у матеріалах справи відсутні.
Згідно з пунктом 5.15 договору в редакції від 23 червня 2010 року неповна (часткова) сплата інвестором інвестиції не є підставою для виникнення у нього права власності на об`єкт інвестування. При цьому Розділом 2 "Терміни" договору в редакції від 23 червня 2010 року передбачено, що об`єкт інвестування - це безумовне майнове право на квартиру
АДРЕСА_9 .
Судами також встановлено, що ОСОБА_1 допущено прострочення внесення інвестицій за договором в редакції від 23 червня 2010 року на термін, що перевищує 45 календарних днів, у зв`язку з чим ТОВ "Добробуд ЛТД" в односторонньому порядку розірвало цей договір на підставі
пункту 7.2 договору, яким передбачено, що у випадку прострочення Інвестором внесення інвестицій на термін, що перевищує 45 (сорок п`ять) календарних днів, підприємство має право розірвати договір в односторонньому порядку. У такому випадку договір вважається припиненим з моменту одержання інвестором відповідного письмового повідомлення підприємства. У випадку, якщо з причин, що не залежать від підприємства, таке повідомлення неможливо вручити інвестору, цей договір вважається припиненим з моменту одержання підприємством повторного (другого) повідомлення підприємства зв`язку про неможливість вручення відповідного повідомлення інвестору.
Так, 12 жовтня 2011 року ТОВ "Добробуд ЛТД" направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору на підставі пункту 7.2 договору в редакції від 23 червня 2010 року. У зв`язку з повідомленням підприємства поштового зв`язку про неможливість вручення листа
від 12 жовтня 2011 року, ТОВ "Добробуд ЛТД" 06 березня 2012 року повторно направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору на підставі пункту 7.2 цього договору в редакції від 23 червня 2010 року. У зв`язку з отриманням ТОВ "Добробуд ЛТД" повторного (другого) повідомлення підприємства поштового зв`язку про неможливість вручення позивачу повідомлення про розірвання договору, останнє вважало договір припиненим.
Враховуючи викладене, ТОВ "Добробуд ЛТД" розірвало вищевказаний договір, а зобов`язання сторін, що випливали з договору в редакції
від 23 червня 2010 року є припиненими, позивач не набув прав вимоги щодо передання йому у власність квартири АДРЕСА_9 .
Суди встановили, що 14 березня 2011 року між ТОВ "Добробуд ЛТД" і
ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, відповідно до якого ТОВ "Добробуд ЛТД" зобов`язалось передати у власність ОСОБА_5 безумовне майнове право на квартиру з будівельним №115/2 розрахунковою площею 61кв. м, що розташована на 14 поверсі жилого будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 зобов`язався прийняти зазначене безумовне майнове право та сплатити за нього обумовлену договором Інвестицію. Копія договору наявна у матеріалах справи.
Між ТОВ "Добробуд ЛТД", ОСОБА_5 і ОСОБА_6 25 травня 2014 року укладено угоду про заміну сторони у договорі від 14 березня
2011 року, за умовами якої (угоди) ОСОБА_5 замінено на ОСОБА_7 .
Суди також встановили, що 01 квітня 2014 року ТОВ "Добробуд ЛТД" отримало сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво багатоповерхового жилого комплексу з паркінгом" на
АДРЕСА_3 , а розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 16 червня 2014 року зазначеному жилому комплексу присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_10 .
Між ТОВ "Добробуд ЛТД" і ОСОБА_6 26 грудня 2014 року на виконання договору від 14 березня 2011 року й угоди від 25 травня 2014 року підписано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_11, загальною площею 61,6 кв. м. У подальшому ОСОБА_8 зареєстрував право власності на цю квартиру.
ОСОБА_8 21 березня 2017 року продав, а ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_11 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 червня 2017 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_12 зареєстровано за ОСОБА_3 19 червня 2017 року на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 26 грудня 2014 року, складеного за участю ТОВ "Добробуд ЛТД"; договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно від 03 лютого 2010 року, стороною якого було ТОВ "Добробуд ЛТД"; нової редакції договору купівлі-продажу майнових прав від 10 червня 2014 року, стороною якої було ТОВ "Добробуд ЛТД"; додаткової угоди до нової редакції від 26 грудня 2014 року, стороною якого було ТОВ "Добробуд ЛТД"; угоди про заміну сторони від 10 червня
2014 року, стороною якої було ТОВ "Добробуд ЛТД".
ОСОБА_3 22 червня 2017 року продала, а ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_13 .
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи
від 12 червня 2018 року експертом встановлений частковий збіг (в частині конфігурації зовнішніх меж і частково конфігурації меж внутрішніх приміщень) об`ємно-планувальних показників квартири № 115, розташованої на 15 поверсі, об`ємно-планувальні показники якої визначені у витязі з поверхневого плану будинку № 2 у складі багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування і підземним паркінгом на АДРЕСА_3, який підписано позивачем і ТОВ "Добробуд ЛТД" як додаток до договору в редакції від 23 червня
2010 року (інших об`ємно-планувальних показників квартири № 115, зокрема і такої, що розташована на 14 поверсі, документи, підписані позивачем і
ТОВ "Добробуд ЛТД", не містять), і квартир: № 371 на 11 поверсі; № 381 та
№ 382 на 12 поверсі; № 392 на 13 поверсі; № 402 та № 402/1 на 14 поверсі;
№ 412 на 15 поверсі; № 422 та № 422/1 на 16 поверсі; № 433 на 17 поверсі.
Експертом встановлений збіг характеристик квартири № 115, а саме конфігурації зовнішніх меж і частково конфігурації меж внутрішніх приміщень, як з квартирами, розташованими на 14 поверсі, так і з квартирами, що розташовані на 15 та інших поверхах.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.